Плюралізм у філософії та науці

Abstract

Окреслюється зміст поняття «плюралізм» через порівняння з монізмом. Плюралізм філософських вчень констатується як особливість, яка завжди відрізняла філософію від науки. На грунті аналізу етапів становлення позитивістської філософії науки виявлено спрямування еволюції уявлень про науку від монізму до плюралізму. У постпозитивізмі плюралізм проявився у тенденціях до пом’якшення методологічного радикалізму, установках на аналіз ролі соціокультурних чинників та історичного контексту науки, ідеях гуманізації науки та теоретичного плюралізму. У висновку йдеться про притаманність плюралізму не лише філософії, але й науці на вищих щаблях її розвитку і про зближення філософії та науки.

Определяется содержание понятия «плюрализм» посредством сравнения с монизмом. Плюрализм философских учений констатируется как особенность, которая всегда отличала философию от науки. На основании анализа этапов становления позитивистской философии науки выявлена направленность эволюции представлений о науке от монизма к плюрализму. В постпозитивизме плюрализм проявился в тенденциях к ослаблению методологического радикализма, установках на анализ значения социокультурных факторов и исторического контекста науки, идеях гуманизации науки и теоретического плюрализма. В заключении речь идет о том, что плюрализм присущ не только философии, но и науке на высших ступенях ее развития и о сближении философии и науки.

The paper defines the concept of «pluralism» through comparison with monism. Pluralism of philosophical doctrines is acknowledged as a feature that has always distinguished philosophy from science. Transition of science knowledge evolution from monism to pluralism is observed on the basis of analysis of the formative stages of positivist philosophy of science. In postpositivism pluralism manifested itself in tendency to mitigate the methodological radicalism, orientation to analysis of socio-cultural role and historical context of science, ideas of science humanization and theoretical pluralism. The conclusion is about pertaining of pluralism not only to philosophy but also to science at higher levels of its development, as well as about convergence of philosophy and science.