Екологічне обґрунтування доцільності використання медоносних угідь ріпаку озимого в зоні радіоактивного забруднення Житомирського Полісся

Abstract

Україна – одна з провідних держав світу, яка має розвинене бджільництво, що забезпечує запилення ентомофільних сільськогосподарських культур та виробництво цілющих продуктів з високим вмістом біологічно активних речовин. Вона входить до п'ятірки провідних держав як за валовим обсягом виробництва меду, так і за споживанням цього продукту на душу населення [2; 3]. Але наразі в Україні гостро стоїть проблема кормової бази для бджіл. У зв'язку з реформуванням в аграрному секторі скоротилося поголів'я худоби і, як наслідок, зменшились площі кормових культур, багато з яких є нектаро-пилконосними. За останні дванадцять років скоротились у три рази і площі плодово-ягідних насаджень [3; 4].

Украина – одна из ведущих государств мира, которое имеет развитое пчеловодство, что обеспечивает опыление энтомофильных сельскохозяйственных культур и производство целебных продуктов с высоким содержанием биологически активных веществ. Она входит в пятерку ведущих государств как по валовому объему производства меда, так и по потреблению этого продукта на душу населения [2; 3]. Но сейчас в Украине остро стоит проблема кормовой базы для пчел. В связи с реформированием в аграрном секторе сократилось поголовье скота и, как следствие, уменьшились площади кормовых культур, многие из которых являются нектаро-пыльценосными. За последние двенадцать лет сократились в три раза и площади плодово-ягодных насаждений [3; 4].

Ukraine is one of the leading countries in the world, has developed beekeeping, which ensures the pollination of entomophilous agricultural crops and the production of medicinal products with a high content of biologically active substances. It is one of the top five states both in terms of gross production of honey and in consumption of this product per capita [2; 3]. But now the problem of the food base for bees is acute in Ukraine. In connection with the reform in the agrarian sector, the number of livestock has decreased and, as a result, the areas of fodder crops have decreased, many of which are nectar-pilkosnimy. In the last twelve years, the area of ​​fruit and berry plantations has decreased three-fold [3; 4].