Теоретичні та методичні аспекти вивчення ентомофауни напівприродних біотопів

Abstract

Постановка проблеми. Напівприродні біотопи є надзвичайно важливими та цікавими з точки зору вивчення їх ентомофауни. Адже такі екосистеми знаходяться в процесі активної трансформації. Як відомо, згідно законів екології, чинники довкілля впливають на біологічні системи сукупно, через прямі, а частіше – опосередковані зв’язки (Реймерс, 1990). На механізми формування напівприродних біотопів в останні роки впливають такі чинники, як вилучення з обробітку орних земель, суттєве зменшення обсягів використання засобів захисту рослин та тенденції до глобального потепління клімату. За цих умов відбувається перебудова напівприродних фітоасоціацій (фітоценозів перелогів, лук, пасовищ, залишків природних екосистем). Перебудова фітоценозів через трофічні ланцюги призводить до зміни ентомоценозів; багато видів комах можуть взагалі зникнути у зв’язку із втратою екологічної ніші. Процес сукцесії, що відбувається в напівприродних біотопах, значно впливає на екологічну структуру ентомокомплексів даних територій, значною та важливою складовою яких є надродина совкоподібні (Noctuoidea). Збалансованість екологічної структури популяцій цих метеликів є одним із важливих показників формування та функціонування таких екосистем. Враховуючи вище перелічені тенденції, стає зрозумілою актуальність досліджень екологічної структури ентомокомплексів напівприродних біотопів.