Пенсійне страхування членів особистих селянських господарств

Abstract

Постановка проблеми. Нині на тлі фінансових, політичних криз, високого рівня офіційного безробіття, низьких доходів у сільськогосподарській галузі виробництва, невеликі за розміром особисті господарства продовжують відігравати значну роль як у забезпеченні країни продовольством, так і у вирішенні багатьох проблем сільського населення. Такі господарства на думку провідних українських вчених створюють зайнятість населення, пом’якшують міграційні процеси, підвищують рівень життя і, фактично, здійснюючи свою діяльність на свій ризик не вимагаючи від уряду ні дотацій, ні пільг, ні зменшення рівня оподаткування. Поряд із цим, члени особистих селянських господарств переважно є виключеними із системи пенсійного страхування. У системі загальнообов’язкового соціального страхування вони можуть брати участь лише на добровільних засадах, що передбачено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», але кількість таких громадян, є доволі низькою. Тому потребує вдосконалення питання пенсійного забезпечення членів особистих селянських господарств.