Особливості накопичення цезію-137 у моховому покриві лісів Українського Полісся

Abstract

Досліджено радіоактивне забруднення дикрану багатоніжкового та плевроція Шребера в умовах свіжого бору у лісах Українського Полісся за різної щільності радіоактивного забруднення ґрунту. Виявлено, що величина щільності радіоактивного забруднення ґрунту в межах всіх пробних площ варіювала у широких діапазонах – від 3 до 361 кБк/м2. Встановлено, що брієві (зелені) мохи характеризуються високим вмістом 137Cs навіть за незначних величин щільності радіоактивного забруднення ґрунту. У Малинському лісництві за низьких значень щільності забруднення ґрунту 137Сs максимальні величини питомої активності 137Сs для дикрана багатоніжкового становили 345±12 Бк/кг, а для плевроція Шребера – 300±14 Бк/кг. У Народицькому лісництві за значно вищої щільності радіоактивного забруднення ґрунту (до 100 разів) дані величини дорівнювали 16861±386 Бк/кг та 9327±214 Бк/кг відповідно. Виявлено, що на всіх дослідних ділянках радіоактивне забруднення верхоплідного моху – дикрану багатоніжкового – істотно перевищує таке у порівнянні з бокоплідним мохом – плевроцієм Шребера. У межах Народицького лісництва спостерігалося перевищення концентрації 137Cs у дикрані багатоніжковому відносно плевроцію Шребера до 1,7 раза, а у Малинському лісництві – до 1,6 раза. Було відмічено загальну закономірність у розподілі радіоактивного забруднення по фракціям мохів досліджуваних видів. За величиною радіоактивного забруднення фракції моху можна розмістити у вигляді наступного рангованого ряду: очіс > жива частина > мертва частина. Максимальна різниця між радіоактивним забрудненням очосу та живої частини складала 1,4 раза, а між очосом та мертвою частиною – 1,6 раза. Концентрація 137Сs у моховому покриві має тісний (r = 0,83–0,85) лінійний зв’язок із величиною щільності радіоактивного забруднення ґрунту.

The radioactive contamination of the Dicranum polysetum Sw. and Pleurozium schreberi in fresh pine forests of Ukrainian Polissia at different density of radioactive contamination of soil is investigated. It was found that the density of radioactive soil contamination in all sample plots varied in wide ranges from 3 to 361 kBq/m2. It was established that btyidea (green) mosses are characterized by a high content of 137Cs even with insignificant values of the density of radioactive contamination of the soil. In Malin forestry, at low values of soil pollution density 137Сs, the maximum values of the specific activity of 137Cs for Dicranum polysetum Sw. were 345 ± 12 Bq/kg, and for Pleurozium schreberi – 300 ± 14 Bq/kg. In Narodychi forestry at significantly higher density of soil radioactive contamination (up to 100 times) these values were 16861 ± 386 Bq/kg and 9327 ± 214 Bq/kg, respectively. It has been determined that the radioactive contamination of the vergopulo moss (Dicranum polysetum Sw.) significantly exceeds the contamination of the bokoblin moss (Pleurozium schreber). Within the Narodychi forestry was observed by significantly higher levels the concentration of 137Cs in Dicranum polysetum Sw. relatively the Pleurozium schreber was 1.7 times, in Malin forestry up to 1.6 times. General regularity in the distribution of radioactive contamination by moss fractions has been noted. The moss fractions can be placed in the following ascending order: combings > live part > dead part by the magnitude of radioactive contamination. The concentration of 137Cs in the moss layer has a close (r = 0,83–0,85) linear relationship with the density of soil radioactive contamination.

Исследовано радиоактивное загрязнение дикрана многоножкового и плевроция Шребера в условиях свежего бора в лесах Украинского Полесья при различной плотности радиоактивного загрязнения почвы. Выявлено, что величина плотности радиоактивного загрязнения почвы в пределах всех пробных площадей колебалась в широких диапазонах – от 3 до 361 кБк/м2. Установлено, что бриевые (зеленые) мхи характеризуются высоким содержанием 137Cs даже при незначительных величинах плотности радиоактивного загрязнения почвы. В Малинском лесничестве при низких значениях плотности загрязнения почвы 137Сs максимальные величины удельной активности 137Сs для дикрана многоножкового составляли 345±12 Бк/кг, а для плевроция Шребера – 300±14 Бк/кг. В Народичском лесничестве при значительно более высокой плотности радиоактивного загрязнения почвы (до 100 раз) данные величины составили 16861±386 Бк/кг и 9327±214 Бк/кг соответственно. Установлено, что радиоактивное загрязнение верхоплодного мха – дикрана многоножкового существенно превышает это же по сравнению с бокоплодним мхом – плевроция Шребера. В пределах Народичского лесничества наблюдалось превышение концентрации 137Cs в дикране многоножковом относительно плевроция Шребера до 1,7 раза, а в Малинском лесничестве – до 1,6 раза. Была отмечена общая закономерность в распределении радиоактивного загрязнения по фракциям мха. По уровню радиоактивного загрязнения фракции мха можно разместить в виде следующего ранжированного ряда: очес > живая часть > мертвая часть. Максимальная разница между радиоактивным загрязнением очеса и живой части составляла 1,4 раза, а между очесом и мертвой частью – 1,6 раза. Концентрация 137Сs в моховом покрове имеет тесную (r = 0,83–0,85) линейную связь с величиной плотности радиоактивного загрязнения почвы.