Структурно-організаційні чинники та сучасні тенденції розвитку сільськогосподарської кооперації в Україні

Abstract

Досліджено вплив структурно-організаційних чинників на розвиток сільськогосподарської кооперації та висвітлено особливості тенденцій кооперування в Україні. Встановлено, що кооперативом вважається структура, яка відповідає семи кооперативним принципам: добровільність і відкритість членства; демократичність контролю з боку членів; участь членів в економічній діяльності; автономія і незалежність; освіта; професійна підготовка та інформація; співпраці кооперативів та турбота про суспільство. Проведено порівняльну оцінку вітчизняного і зарубіжного досвіду кооперації в агропродовольчій системі зарубіжних країн та в нашій державі на основі аналізу структурної політики, а також динаміки структурних змін в механізмі трансформації обслуговуючих кооперативів у вітчизняній економіці. Обґрунтовано, що кооперація як модель організації соціально-економічного процесу визнана на світовому рівні, проте в нашій державі процес її імплементації стримується низкою структурно-організаційних чинників, а також наявністю негативної суспільної пам’яті про колективні форми організації господарювання. Зокрема, акцентовано увагу на відсутності довіри у селян до кооперативів як структур взаємодопомоги малим формам підприємництва, сімейним фермерським та особистим селянським господарствам. Охарактеризовано тенденції державної підтримки сільськогосподарської кооперації в Україні та вплив її наявності на динаміку кооперативних структур. Зроблено висновки і концептуально-оціночні пропозиції щодо вдосконалення окремих елементів структурної політики стимулювання коопераційних процесів як пріоритету у забезпеченні сталого розвитку аграрного сектора економіки.

The influence of structural and organizational factors on the development of agricultural cooperation and the peculiarities of co-operation tendencies in Ukraine are highlighted. It is established that a structure that corresponds to seven cooperative principles, namely, voluntary and open membership, democratic control of members, participation of members in economic activity, autonomy and independence, education, professional training and information, partnership of cooperatives and community care, is considered to be a cooperative. The paper presents a comparative estimation of domestic and foreign experience of cooperation in the agro-food system of foreign countries and in our state based on the analysis of the structural policy, as well as dynamics of structural changes in the mechanism of transforming service cooperatives in the domestic economy. It is substantiated that cooperation as a model of organization of the socio-economic process is globally recognized; however, in our country the process of its implementation is restrained by a number of structural and organizational factors, as well as the presence of negative social memory about the collective forms of management organization. In particular, the author puts emphasis on the lack of small farmers’ trust in cooperatives as structures of mutual assistance for small forms of entrepreneurship, family farming and private owner-operated farms. The tendencies of state support of agricultural co-operation in Ukraine as well as the influence of its availability on the dynamics of cooperative structures are characterized. Conclusions as well as conceptual and evaluation proposals on the improvement of certain elements of the structural policy in encouraging the cooperative processes as a priority in ensuring the sustainable development of the agrarian sector of the economy are made.

Исследовано влияние структурно-организационных факторов на развитие сельскохозяйственной кооперации и освещены особенности тенденций кооперирования в Украине. Установлено, что кооперативом считается структура, которая отвечает семи кооперативным принципам: добровольность и открытость членства; демократичность контроля со стороны ее членов; участие членов в экономической деятельности; автономия и независимость; образование; профессиональная подготовка и информация; сотрудничество кооперативов и забота об обществе. Проведена сравнительная оценка отечественного и зарубежного опыта кооперации в агропродовольственной системе зарубежных стран и в нашем государстве на основе анализа структурной политики, а также динамики структурных изменений в механизме трансформации обслуживающих кооперативов в отечественной экономике. Обосновано, что кооперация как модель организации социально-экономического процесса признана на мировом уровне, однако в нашей стране процесс ее осуществления сдерживается рядом структурно-организационных факторов, а также наличием негативной общественной памяти о коллективные формы организации хозяйства. В частности, акцентировано внимание на отсутствии доверия у крестьян к кооперативам как структурам взаимопомощи малым формам предпринимательства, семейным фермерским и личным крестьянским хозяйствам. Охарактеризованы тенденции государственной поддержки сельскохозяйственной кооперации в Украине и ее влияние на динамику кооперативных структур. Сделаны выводы и концептуально-оценочные предложения по совершенствованию отдельных элементов структурной политики стимулирования кооперационных процессов как приоритета в обеспечении устойчивого развития аграрного сектора экономики.