Від соціалістичної до цивілізованої (людської) ідеї становлення аграрної сфери України

Abstract

Виявлено проблеми та обґрунтовано основні напрями цивілізованої ідеї становлення аграрної сфери. Проаналізовано сучасний стан виробництва та виокремлено в ньому причини і зв’язки, що визначають вплив на нинішню ситуацію. Окреслено напрями використання ресурсів виробництва з метою досягнення його ефективності, в тому числі і на соціально-економічні проблеми сільського розвитку. Розроблено постіндустріальну модель розвитку економіки держави шляхом об’єднання капіталу землі з капіталом індустрії і забезпечення функціонування його (об’єднаного капіталу) на високоприбутковому рівні завдяки застосуванню прогресивних та інформаційних технологій за участю знань і науки й вирішення на цій основі питань соціуму і розвитку сільських територій. Обґрунтовано негативний вплив недосконалого ціноутворення на формування мотивації у сільгосптоваровиробників. З’ясовано, що нині ціноутворення на сільськогосподарську продукцію не забезпечує прибутковості авансованого капіталу, адекватної середньому рівню в національній економіці, а критерій норми прибутку ще не став регулятором економічних відносин на всіх рівнях управління державою і суб’єктами господарської діяльності. Акцентовано увагу на необхідності переходу до формування дохідності галузі на основі методології ціни виробництва і норми прибутку на авансований капітал. Встановлено напрями впровадження внутрішньогосподарських організаційно-економічних механізмів забезпечення прибутковості сільськогосподарських підприємств, у центрі яких має бути саме інтерес селянина. Визначено основні принципи побудови внутрішньогосподарських економічних відносин у сільськогосподарських підприємствах.

The article determines the problems and the main directions of civilized idea in the agrarian area establishment. The present production status has been analyzed and its causal effect on the current situation has been observed. The directions in the use of production resources on the purpose to achieve efficiency including efficiency for social-economic problems of rural development have been specified. The post-industrial state economic development model has been created through the pooling of land and industry capital which can function at high-profit level due to the application of progressive and information technologies with the involvement of knowledge and science in order to solve the problems of the society and rural areas development. The negative impact of imperfect pricing on agricultural producers’ motivation has been proved. It has been noted that nowadays agricultural production pricing does not provide advanced capital profitability adequate to average level in national economy and the criterion of profit rate is not the regulator for economic relations at all levels of state and business entities management. The author emphasizes the necessity to form the profitability of the sector on the basis of methodology for production cost and profit rate for advanced capital. The directions for the implementation of internal economic and organizational machinery with a farmer’s interest as the core part for providing agricultural enterprise profitability have been determined. The main principles to develop internal economic relations in agricultural enterprises have been investigated.

Определены проблемы и обоснованы основные направления цивилизованной идеи становления аграрной сферы. Проанализировано современное состояние производства и выделены причины и связи, определяющие влияние на нынешнюю ситуацию. Определены направления использования ресурсов производства с целью достижения его эффективности, в том числе и на социально-экономические проблемы сельского развития. Разработана постиндустриальная модель развития экономики государства путем объединения капитала земли с капиталом индустрии и обеспечения функционирования его (объединенного капитала) на высокодоходном уровне благодаря применению прогрессивных и информационных технологий с участием знаний и науки и решения на этой основе вопросов социума и развития сельских территорий. Обосновано негативное влияние несовершенного ценообразования на формирование мотивации у сельхозтоваро-производителей. Выяснено, что нынешнее ценообразование на сельскохозяйственную продукцию не обеспечивает доходности авансированного капитала, адекватной среднему уровню в национальной экономике, а критерий нормы прибыли еще не стал регулятором экономических отношений на всех уровнях управления государством и субъектами хозяйственной деятельности. Акцентировано внимание на необходимости перехода к формированию доходности отрасли на основе методологии цены производства и нормы прибыли на авансированный капитал. Определено направление внедрения внутрихозяйственных организационно-экономических механизмов обеспечения доходности сельскохозяйственных предприятий, в центре которых должен быть именно интерес крестьянина. Определены основные принципы построения внутрихозяйственных экономических отношений в сельскохозяйственных предприятиях.