Пермакультура як механізм забезпечення благополуччя тварин

Abstract

Державні підходи до відродження сільських територій в Україні передбачають формування засад планомірного розвитку мережі населених пунктів на сільських територіях. Наразі заходи, які здійснювались державою щодо сільських територій, не дали бажаних наслідків і тенденція їх деградації зберігається [1]. Тому пріоритетним вбачаємо сталий розвиток територій [2], де ставка буде зроблена на гармонізацію відносин «Людина–Природа» як основа сталого розвитку людства та базису суспільно-динамічного становлення національної соціо-еколого-економічної системи.

Государственные подходы к возрождению сельских территорий в Украине предусматривают формирование основ планомерного развития сети населенных пунктов на сельских территориях. Сейчас меры, которые осуществлялись государством по сельским территориям, не дали желаемых результатов и тенденция их деградации сохраняется [1]. Поэтому приоритетным видим устойчивое развитие территорий [2], где ставка будет сделана на гармонизацию отношений «Человек–Природа» как основу устойчивого развития человечества и базиса общественно-динамического становления национальной социо-эколого-экономической системы.

The state approaches to the revival of rural areas in Ukraine envisage the formation of the principles of systematic development of the network of settlements in rural areas. At present, the measures taken by the state regarding rural areas have not provided the desirable consequences and the tendency of their degradation is preserved [1]. Therefore, priority is given to the sustainable development of the territories [2], where the rate will be made to harmonize the relations «Man–Nature» as the basis of sustainable development of mankind and the basis of socio-dynamic formation of the national socio-ecological and economic system.