Особливості вербалізації концепту Україна в мовомисленні сучасної української молоді

Abstract

У статті йдеться про особливості вербалізації концепту УКРАЇНА сучасною українською молоддю та його місце в мовній картині світу молодих українців. Матеріал статті базується на результатах асоціативного експерименту, в якому взяли участь 200 студентів (100 дівчат і 100 хлопців). Автори статті, оперуючи даними асоціативного експерименту, доводять, що в умовах нинішнього соціального часопростору в асоціативне поле реципієнтів потрапляють значення, які відображають особливості самого соціального часопростору, а отже, доводять етнокультурну природу концепта УКРАЇНА. Отримані результати ілюструють смисловий та ціннісний аспект концепту УКРАЇНА, вербальну форму, у якій він існує в мовомисленні концептоносіїв, а також окреслюють його місце в мовній картині світу сучасних молодих українців. В результаті обробки статистичних даних асоціативного експерименту авторами статті виділено смислове ядро концепту Україна (БАТЬКІВЩИНА, ДЕРЖАВА, КРАЇНА, РІДНА КРАЇНА), а також субконцепти (НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, СВОБОДА, ВОЛЯ, ДІМ, МАТИ, СИЛА, НЕЗЛАМНІСТЬ, МОГУТНІСТЬ, ГОРДІСТЬ, ПАТРІОТИЗМ, НАРОД, НАЦІЯ, КОЗАЦТВО, ВИШИВАНКА, МИР, АТО, ЄДИНА, НЕПОДІЛЬНА, НЕПОВТОРНА, КОРУПЦІЯ, ТЯЖКИЙ ЧАС, БАГАТОСТРАЖДАЛЬНА, СЛЬОЗИ, КРАСА, МОВА, ПІСНЯ, ГІМН, УКРАЇНА ПОНАД УСЕ, УКРАЇНА В СЕРЦІ), котрі утворюють його близькоядерну та периферійну зони й відображають його емоційно-смислове тло. На основі обробки статистичних даних, авторами статті доведено, що субконцепти близькоядерної та периферійної зон смислового поля концепту, окрім образно-асоціативно-перцептивного аспекту, відображають особливості ціннісної рефлексії концептоносіїв у процесі мовомислення і можуть мати суттєві ґендерні відмінності, чого не відбувається зі смислами, що утворюють ядро концепту.

В статье идет речь об особенностях вербализации концепта УКРАИНА современной украинской молодежью и о его месте в языковой картине мира молодых украинцев. Материал статьи базируется на результатах ассоциативного эксперимента, в котором приняли участие 200 студентов (100 девушек и 100 ребят). Авторы статьи, оперируя данными ассоциативного эксперимента, доказывают, что в условиях нынешнего социально-временного пространства в ассоциативное поле реципиентов попадают значения, которые отображают особенности самого социально-временного пространства, а следовательно, подтверждают выводы об этнокультурной природе концепта УКРАИНА. Полученные результаты иллюстрируют смысловой и ценностный аспекты концепта УКРАИНА, вербальную форму, в которой он существует в языковом мышлении концептоносителей, а также обозначают его место в языковой картине мира современных молодых украинцев. В результате обработки статистических данных ассоциативного эксперимента авторами статьи выделено смысловое ядро концепта Украина (РОДИНА, ГОСУДАРСТВО, СТРАНА, РОДНАЯ СТРАНА), а также субконцепты (НЕЗАВИСИМОСТЬ, СВОБОДА, ВОЛЯ, ДОМ, МАТЬ, СИЛА, НЕСОКРУШИМОСТЬ, МОГУЩЕСТВО, ГОРДОСТЬ, ПАТРИОТИЗМ, НАРОД, НАЦИЯ, КАЗАЧЕСТВО, ВЫШИВАНКА, МИР, АТО, ЕДИНСТВЕННАЯ, НЕДЕЛИМАЯ, НЕПОВТОРИМАЯ, КОРРУПЦИЯ, ТЯЖЕЛОЕ ВРЕМЯ, МНОГОСТРАДАЛЬНАЯ, СЛЕЗЫ, КРАСОТА, ЯЗЫК, ПЕСНЯ, ГИМН, УКРАИНА ПРЕВЫШЕ ВСЕГО, УКРАИНА В СЕРДЦЕ), которые образуют его околоядерную и периферийную зоны и отображают его эмоционально смысловой фон. На основе обработки статистических данных, авторами статьи доказано, что субконцепты околоядерной и периферийной зон смыслового поля концепта, кроме образно-асоциативно-перцептивного аспекта, отображают особенности ценностной рефлексии концептоносителей в процессе языкового мышления и могут иметь существенные гендерные отличия, чего не происходит со смыслами, которые образуют ядро концепта.

The article deals with the peculiarities of the verbalization of the concept UKRAINE by modern Ukrainian youth and its role in the linguistic world-image of young Ukrainians. The material of the article is based on the results of the associative experiment held among 200 students (100 girls and 100 boys) of the University. Using the data of the associative experiment, the authors of the article prove that in conditions of the current social chronotopos the recipients’ associative field is filled with meanings that reflect the peculiarities of the current social chronotopos itself, and thus, prove the ethno-cultural nature of the concept of UKRAINE. The results obtained illustrate the semantic and value-based aspect of the concept UKRAINE, the verbal form in which it exists in the speakers’ mentality, and outline its role in the linguistic world-image of young Ukrainians. Having processed the statistical data of the associative experiment, the authors of the article highlight the semantic core of the concept of Ukraine (MOTHERLAND, STATE, COUNTRY, NATIVE COUNTRY), as well as sub-concepts (INDEPENDENCE, FREEDOM, LIBERTY, HOME, MOTHER, STRENGTH, INVINCIBILITY, POWER, PRIDE, PATRIOTISM, PEOPLE, NATION, COSSACKS, EMROIDERED SHIRT, PEACE, ANTITERRORIST OPERATION, UNITED, INDIVISIBLE, UNIQUE, CORRUPTION, DIFFICULT TIMES, LONG-SUFFERING, TEARS, BEAUTY, LANGUAGE, SONG, ANTHEM,UKRAINE IS ABOVE ALL, WITH UKRAINE IN HEART) that form its surrounding and peripheral zones and reflect its emotional and semantic background. Taking into account the statistical data processed, the authors ascertain that the sub-concepts of surrounding and peripheral zones of the concept’s semantic field reflect not only the figuratively associative perceptual aspect but also the peculiarities of the speakers’ value reflection in the thinking process. They also may have significant gender differences, which are not observed with the meanings that form the core of the concept.