Перспективи та особливості вирощування ячменю ярого на Півдні України

Abstract

У статті аналізується сучасний стан та тенденції культивування на Півдні України такої цінної харчової, кормової та технічної культури, як ярий ячмінь. Аналіз статистичних даних щодо вирощування цієї культури показує, що його площа в Україні протягом останніх 15 років зменшилася на 56%. Тобто, інтерес товаровиробників до вирощування ячменю останнім часом послаблюється, тоді як найбільші площі культури залишаються переважно у невеликих. Стаття висвітлює шляхи впливу на реалізацію біологічного потенціалу культури шляхом впровадження у виробництво сучасних та конкурентоспроможних технологій вирощування. Такі технології повинні грунтуватися на виборі високопродуктивних сортів, пристосованих до умов півдня України та оптимізації живлення за допомогою сучасних регуляторів росту, біологічних та органо-мінеральних добрив. У статті описані варіанти використання фосфорно-калійних та азотних добрив при вирощуванні ячменю в рамках традиційних технологій вирощування. Значна увага приділяється ефективності впровадження енерго-та ресурсозберігаючих технологій у галузі агропромислового комплексу. Зазначено, що використання регуляторів росту рослин є одним із сучасних заходів для підвищення врожайності зерна ячменю. Головним обгрунтуванням статті є результати польового експерименту, який було проведено у 2016–2017 роках для зростання врожаю зерна ячменю з використанням регуляторів росту, органо-мінеральних добрив та біопрепаратів шляхом листкового живлення. На підставі аналізу в статті висвітлено стан вирощування ячменю та можливі способи збільшення врожайності зерна. На підставі аналізованих статистичних даних про показники посівних площ культури та врожайності зерна ячменю в Україні, аналізу літературних джерел про результати використання регуляторів росту, органо-мінеральних добрив та біопрепаратів, було зроблено висновок про те, що доцільно їх використовувати при вирощуванні досліджуваної культури та підтверджено актуальність подальших досліджень щодо цього напряму.

The article analyzes the current state and trends of cultivation in the South of Ukraine of such valuable food, fodder and technical culture as spring barley. An analysis of statistical data on the cultivation of this crop shows that its area during the last 15 years declined in Ukraine by 56%. Consequently, the interest of commodity producers in the cultivation of barley has recently been dying, while the largest crops are preserved mainly in small commodity producers. The article outlines the ways of influencing the implementation of biological potential of culture by introducing into production of modern and competitive cultivation technologies. Such technologies should be based on selection of high-yielding varieties adapted to the conditions of the South of Ukraine, and optimization of nutrition through the use of modern growth regulators, biologics and organo-mineral fertilizers. The article describes the variants of the use of phosphoric-potassium and nitrogen fertilizers in the growing of barley in the framework of conventional cultivation technologies. Considerable attention is paid to the efficiency of the implementation of energy and resource-saving technologies in the field of agro-industrial complex. So, the use of plant growth regulators is one of the modern measures to increase the yield of grains of barley. The key evidence in the article is the results of a field experiment, which was laid in the years 2016–2017 for the growth of barley barley with the use of growth regulators, organo-mineral fertilizers and biopreparations, by means of foliar nutrition. On the basis of the analysis in the article, the state of growing barley and possible ways of increasing the yield of grain are concluded that on the basis of analyzed statistical data on the indices of crop areas and yield of barley grain in Ukraine, analysis of literary sources on the results of the use of growth regulators, organo-minerals fertilizers and biopreparations, it was concluded that it is expedient to use them when growing the research culture and the relevance of further research into this on a line.

В статье анализируется совершенное состояние и тенденции возделывания на юге Украины такой ценной пищевой, кормовой и технической культуры, как ячмень яровой. Анализ статистических данных выращивания этой культуры показывает, что ее площадь в Украине за последние 15 лет уменьшилась на 56%. Следовательно, интерес товаропроизводителей к выращиванию ячменя в последнее время ослаблен, а основные площади посева сохраняются в основном в мелких хозяйствах. В статье изложены пути воздействия на реализацию биологического потенциала культуры путем внедрения в производство современных и конкурентоспособных технологий выращивания. Такие технологии должны основываться на подборе высокоурожайных сортов, адаптированных к условиям Юга Украины, и оптимизации питания с использованием современных регуляторов роста, биологических и органо-минеральных удобрений. В статье описаны варианты использования фосфорно-калийных и азотных удобрений в выращивании ячменя ярового в рамках традиционных технологий культивации. Значительное внимание уделяется эффективности внедрения энергоресурсосберегающих технологий в агропромышленном комплексе. Таким образом, использование регуляторов роста растений является одной из современных мер по увеличению урожая зерна ячменя. Основным обоснованием в этой статье являются и результаты полевого эксперимента, который был заложен в 2016–2017 гг. по выращиванию ярового ячменя с использованием регуляторов роста, органо-минеральных удобрений и биопрепаратов с помощью листовых подкормок. На основании анализа в статье показано состояние возделывания ячменя и возможные пути повышения урожайности зерна. На основе проанализированных статистических данных о площадях посевов и урожайности ячменя в Украине, анализа литературных источников и результатов исследований по использованию регуляторов роста, органо-минеральных удобрений и биопрепаратов был сделан вывод, что их целесообразно использовать при выращивании взятой на исследование, культуры, подтверждена актуальность дальнейших исследований в этом направлении.