Біорезонансний метод оцінки та корекції функціонального стану підшлункової залози у собак

Abstract

На 23 собаках різних порід проведено дві серії дослідів. У першій серії проводили оцінку ендокринної функції підшлункової залози за вмістом в сироватці крові інсуліну, альфа-амілази та глюкози. На підставі аналізу отриманого матеріалу було сформовано дві групи собак: контрольна – без змін функціонального стану підшлункової залози та дослідна – зі зниженням функціонального стану підшлункової залози. Після цього, за допомогою програми індивідуального біорезонансного тестування приладу «Паркес-Д» визначено електропровідність біологічно-активних точок при використанні діагностичних маркерів та проведено порівняння інформативності даного методу. Установлено, що функціональне тестування апаратно-програмним діагностичним комплексом «Паркес-Д» дозволяє встановити зміни функціонального стану підшлункової щитоподібної залози з вірогідністю до 91,3 %. У другій серії експерименту визначали ефективність використання біорезонансного методу корекції функціонального стану ендокринної функції підшлункової залози. Для цього було сформовано чотири групи тварин: контрольна та три дослідні. Собакам І і ІІІ дослідних груп проводили корекцію функціонального стану ендокринної функції підшлункової залози за допомогою приладу «Паркес-Л». У крові тварин з низьким функціональним станом підшлункової залози установлено менший вміст інсуліну (на 35,1 %; р < 0,001), більший вміст глюкози (на 43,1 %; р < 0,001), а також більшу активність амілази (на 43,1 %; р < 0,01) відповідно до показників тварин контрольної групи. Через сім діб корекції зниженого функціонального стану підшлункової залози, у крові дослідних тварин збільшується показник сили впливу низькочастотних електромагнітних випромінювань на вміст глюкози ղ²х=0,94 (р < 0,001) та інсуліну ղ²х=0,72 (р < 0,001), відбувається становлення достовірного впливу біорезонансної корекції на активність амілази – ղ²х=0,51 (р < 0,05).

Two series of experiments were conducted on 23 dogs of different breeds. In the first series the estimation of endocrine function of pancreas on the content of insulin, alpha-amylase and glucose in the blood serum was carried out. On the basis of analysis of the obtained material two groups of dogs were formed: control one - without changes of the functional state of pancreas and experimental one- with the decline of the functional state of pancreas. After that conductivity of bioactive points with the use of diagnostic markers was determined with the help of bioresonance testing device «PARKES-D» and comparison of informativity of this method was conducted. It was determined that the functional testing with the use of device-programmatic diagnostic complex «PARKES-D» allows to set the changes of the functional state of pancreas thyroid with probability to 91,3 %. In the second series of experiments efficiency of the use of bioresonance method of correction of the functional state of endocrine function of pancreas was determined. Four groups of animals were formed for this purpose: control one and three experimental ones. Dogs of the first and the third experimental groups were exposed to correction of the functional state of endocrine function of pancreas with the help of the device «Parkes-L». It was determined that animals with low functional state of pancreas had less content of insulin (by 35,1%; p <0,001) and larger content of glucose (by 43,1 %; p <0,001) and larger activity of amylase (by 43,1 %; p<0,01) on comparison to the indexes of animals of control group. In seven days of correction of the lowered functional state of pancreas the index of force of influence of low-frequency electromagnetic radiations increased in the content of glucose ղ² х = 0,94 (p <0,001) and insulin – ղ² х = 0,72 (p<0,001) in blood of dogs. A reliable influence of bioresonance correction on the activity of amylase in blood of dogs – ղ² х = 0,51 (p <0,05) took place.

На 23 собаках различных пород были проведены две серии опытов. В первой серии проводили оценку эндокринной функции поджелудочной железы по содержанию в сыворотке крови инсулина, альфа-амилазы и глюкозы. На основании анализа полученного материала были сформированы две группы собак: контрольная – без изменений функционального состояния поджелудочной железы и опытная – со снижением функционального состояния поджелудочной железы. После этого, с помощью программы индивидуального биорезонансного тестирования прибора «Паркес-Д» определена электро-проводность биологически активных точек при использовании диагностических маркеров и проведено сравнение информативности данного метода. Установлено, что функциональное тестирование аппаратно-программным диагностическим комплексом «Паркес-Д» позволяет установить изменения функционального состояния поджелудочной щитовидной железы с вероятностью до 91,3%. Во второй серии опытов определяли эффективность использования биорезонансного метода коррекции функционального состояния эндокринной функции поджелудочной железы. Для этого были сформированы четыре группы животных: контрольная и три опытных. Собакам I и III опытных групп проводили коррекцию функционального состояния эндокринной функции поджелудочной железы с помощью прибора «Паркес-Л». В крови животных с низким функциональным состоянием поджелудочной железы установлено меньшее содержание инсулина (на 35,1%; р <0,001), большее содержание глюкозы (на 43,1%; р <0,001), а также большую активность амилазы (на 43,1 %; р <0,01) в сравнении с показателями животных контрольной группы. Через семь суток коррекции сниженного функционального состояния поджелудочной железы увеличивается показатель силы воздействия низкочастотных электромагнитных излучений на содержание глюкозы ղ² х = 0,94 (р<0,001) и инсулина – и ղ² х = 0,72 (р <0,001)в крови собак. Происходит становление достоверного влияния биорезонансной коррекции на активность амилазы в крови собак – ղ² х = 0,51 (р<0,05).