Інтелектуальний капітал: проблеми структури

Abstract

Надано огляд «інтелектуальному капіталу» підприємства як сучасному поняттю, яке впливає на бізнес-процеси та економічне зростання суб’єктів господарської діяльності. Наголошується, що інтелектуальний капітал є невід’ємною складовою загального капіталу організації, потребує заходів з примноження та якісного відтворення, особливо в умовах інформаційно-орієнтованої економіки. Важливою складовою інтелектуального капіталу підприємства визнано людський капітал (знання, практичні навички, таланти та досвід працівників організації, їх фаховість та креативність). Особлива увага акцентується на аналізі наукових поглядів до теорії інтелектуального капіталу, що засвідчує відсутність вичерпного розуміння природи інтелектуальних активів підприємства та загальновизнану уставлену структуру даного капіталу. Розгляд поняття «інтелектуальний капітал» актуалізується в еволюційному аспекті пізнання сутності феномену інтелектуального капіталу та розвитку векторів теорії інтелектуального капіталу. Дослідження щодо оцінки інтелектуального капіталу підприємства представлено широким спектром наукових доробок. Питання способів та методів розвитку та покращення інтелектуального капіталу особливо актуалізувалося за умов формування постіндустріального економічного простору. В дослідженні використовувалися загальні та спеціальні наукові методи (історичний, логічний та абстрактний методи, метод аналізу та синтезу – для формулювання висновків); принципи системного підходу, економічного аналізу та комплексного підходу до оцінки економічних явищ та процесів. Отримані висновки можуть бути використані при розробці організаційних методів та удосконалення політики управління інтелектуальним капіталом та людськими ресурсами підприємства.

This paper discusses «intellectual capital» as a modern concept that influences business processes and growth of the enterprises. Intellectual capital, as an integral part of the general capital of business entities, should be accumulated and constantly be reproduced. The substantial part of intellectual capital is human capital (know-how, knowledge, practical skills, abilities and experience of organization employees, their education and creativity). The analysis of scientific sources shows that an exhaustive understanding of the nature of intellectual assets is not yet formed. Nevertheless, tendencies to create postindustrial space dictate the need to find ways to develop and improve the intellectual component of the enterprises. The considering the term «intellectual potential» for the purpose of creation of evolution of an essence of the studied concept and development of vectors of the theory of the intellectual capital are offered. The research into measuring the intellectual capital and the external resources of companies has produced a plethora of proposed methods and theories over the last years. It aims at exploring and assessing the extent of awareness of such concept. The paper dwells on conceptual approaches to the theory of intellectual capital. The research rests on objective principles of the systems approach, economic analysis, logical and comprehensive approach to assessment of economic phenomena and processes. We have used a set of general and special methods in this article (they are historical method, logical method, method of analysis and method of synthesis; abstract and logical methods (for theoretical generalizations and drawing conclusions). Findings are used to support existing managerial practices and policies for better retention practices and management of human resources.

В статье делается акцент на «интеллектуальный капитал» как современное понятие, которое влияет на бизнес-процессы и экономический рост предприятий. Интеллектуальный капитал как неотъемлемая часть общего капитала предприятия, требует организации системы мероприятий по накоплению и качественного воспроизводства данного вида капитала. Существенная часть интеллектуального капитала – человеческий капитал (ноу-хау, знание, практические навыки, способности и опыт организационных сотрудников, их образования и креативности). Анализ научных источников показывает, что исчерпывающее понимание природы интеллектуальных активов еще не сформировано. Тем не менее, тенденции формирования постиндустриального пространства диктуют необходимость в поиске способов развития и улучшения интеллектуальных активов предприятий. Рассмотрение термина «интеллектуальный потенциал» актуально в эволюционном аспекте познания сущности изучаемого понятия и развития векторов теории интеллектуального капитала. Исследование по оценке интеллектуального актива и внешних нематериальных ресурсов субъектов хозяйственной деятельности охватило широкий спектр предложенных методов и теорий за последний период. Это активизирует степень исследования по изучению и разработке даного понятия. Даное исследование устанавливается на концептуальных подходах в теории интеллектуального капитала. Исследование опирается на объективные принципы подхода систем, экономического анализа, логического и комплексного подхода к оценке экономических явлений и процессов. Мы использовали ряд общих и специальных методов в этой статье (исторический и логический методы, метод анализа и синтеза; абстрактный и логический методы (для теоретических обобщений и формирования выводов). Результаты могут быть использованы при разработке организаторских методов и политики улучшения интеллектуальных и человеческих активов.