Определение оптимальных физико-механических параметров обработки отходов трепания на куделеприготовительном агрегате

Abstract

В процессе исследований изучено влияние, кратности обработки одинаковых партий отходов трепания на содержание костры, качество короткого волокна и определены оптимальные физико-механические параметры их обработки на отдельных секциях куделеприготовительного агрегата. С этой целью был проведен глубокий анализ работы отдельных узлов агрегата КПАЛ. Приведены физико-механические параметры различных вариантов обработки отходов трепания на агрегате. Выходные характеристики вариантов исследований задавались по максимальной и минимальной частоте вращения трепальных барабанов, которые возможно получить исходя из механических и конструктивных особенностей агрегата. Проведенный корреляционный анализ физико-механических параметров обработки отходов трепания на агрегате КПАЛ при различных вариантах обработки показал, что параметры обработки имеют незначительное влияние на прочность волокна и на процентное содержание костры в нем. Исследованы физико-механические показатели качества короткого волокна после многократных обработок на куделеприготовительном агрегате. Для более глубокого определения влияния обработки отходов трепания на прядильные свойства короткого волокна, опытные партии перерабатывались в пряжу. Анализ параметров обработки короткого льняного волокна на КПАЛ в сочетании с физико-механическими показателями пряжи показали, что существует количественная связь между обрывностью пряжи, полученной из волокна разных вариантов, и режимами работы агрегата. Определен диапазон параметров обработки, соответствующий количеству 95…105 механических воздействий, при которых получается волокно наиболее пригодное к прядению. Установлено, что повышение качества короткого волокна должно осуществляться не за счет дополнительных энергетических и материальных затрат, а путем разработки новой ресурсосберегающей технологии переработки низкосортного сырья на современном оборудовании перерабатывающих предприятий. Перспективой дальнейших исследований является разработка технологии получения высококачественного короткого волокна из отходов трепания и низкосортной тресты, которая обеспечит максимальное удаление костры, сохранение прочности, поскольку именно такие выходные характеристики короткого волокна обусловливают его пригодность к дальнейшему использованию.

In the course of the research, the influence and the multiplicity of treatment of the same batches of wastes on the content of scutch, the quality of short fiber was studied and the optimum physical and mechanical parameters of their processing were determined in separate sections of the curing machine. For this purpose, we carried out a deep analysis of the operation of individual units of the tow scutcher flax unit. The physical and mechanical parameters of various options for treating wastes on the unit are given. Output characteristics of research options were set by the maximum and minimum frequency of rotation of the scutching drums, which can be obtained on the basis of the mechanical and design features of the unit. The correlation analysis of the physical and mechanical parameters of the treatment of scraping waste on the tow scutcher flax unit carried out with various processing options showed that the processing parameters have a slight effect on the strength of the fiber and on the percentage of bromegrass in it. The physical and mechanical parameters indicators of the quality of the short fiber after multiple treatments on the preparation unit were investigated. For a more in-depth determination of the impact of scutching waste treatment on the spinning properties of short fibers, pilot batches were processed into yarn. Analysis of the processing parameters of short flax fiber for tow scutcher flax unit in combination with the physical and mechanical parameters of the yarn showed that there is a quantitative correlation between the breakage of yarn obtained from different fiber options and the operating modes of the unit. The range of processing parameters corresponding to the number of 95...105 mechanical effects at which the fiber is most suitable for spinning is determined. It has been established that improving the quality of short fiber should be carried out not at the expense of additional energy and material costs, but through the development of new resource-saving technology for processing low-grade raw materials on modern equipment of processing companies. The prospect of further research is the development of technology for producing high-quality short fiber from scrapping wastes and low-grade trusts, which will ensure maximum removal of bromegrass and preserve strength, since it is these output characteristics of short fibers that determine its suitability for further use.

У поцесі досліджень вивчено вплив, кратності обробки однакових партій відходів тіпання на вміст костриці, якість короткого волокна і визначені оптимальні фізико-механічні параметри обробки матеріалу на окремих секціях куделеприготувального агрегату. З цією метою було проведено глибокий аналіз роботи окремих вузлів агрегату КПАЛ. Наведено фізико-механічні параметри різних варіантів обробки відходів тіпання на агрегаті. Вихідні характеристики варіантів досліджень задавалися за максимальною і мінімальною частотою обертання тіпальних барабанів, які можливо отримати виходячи з механічних та конструктивних особливостей агрегату. Проведений кореляційний аналіз фізико-механічних параметрів обробки відходів тіпання на агрегаті КПАЛ за різних варіантів обробки показав, що параметри обробки мають незначний вплив на міцність волокна і на процентний вміст костриці в ньому. Досліджено фізико-механічні показники якості короткого волокна після багаторазових обробок на куделеприготувальному агрегаті. Для більш глибокого визначення впливу обробки відходів тіпання на прядильні властивості короткого волокна, дослідні партії перероблялися в пряжу. Аналіз параметрів обробки короткого льняного волокна на КПАЛ у поєднанні з фізико-механічними показниками пряжі показали, що існує кількісний зв’язок між обривністю пряжі, отриманої з волокна різних варіантів і режимами роботи агрегату. Визначено діапазон параметрів обробки, що відповідає кількості 95...105 механічних впливів, за яких виходить волокно найбільш придатне для прядіння. Встановлено, що підвищення якості короткого волокна має здійснюватися не за рахунок додаткових енергетичних і матеріальних витрат, а шляхом розробки нової ресурсозберігаючої технології переробки низькосортної сировини на сучасному обладнанні переробних підприємств. Перспективою подальших досліджень є розробка технології отримання високоякісного короткого волокна з відходів тіпання та низькосортної трести, яка забезпечить максимальне видалення костриці, збереження міцності, оскільки саме такі вихідні характеристики короткого волокна обумовлюють його придатність до подальшого використання.