Забезпечення продовольчої безпеки: сучасне бачення та ієрархічні рівні

Abstract

Формування та реалізація політики забезпечення продовольчої безпеки передбачає, з одного боку, планомірні кроки у напрямі вироблення та прийняття управлінських рішень у площині активного пошуку можливостей нарощування її потенціалу для суспільного розвитку, з іншого – посилює необхідність системного моніторингу рівня забезпеченості продовольством та постійної ідентифікації споживчих потреб населення у життєво необхідних продуктах харчування. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні змісту продовольчої безпеки, ідентифікації її ієрархічних рівнів та виявленні особливостей системи забезпечення в сучасних умовах. Аналіз порушених у дослідженні питань здійснювався за системним підходом із використанням абстрактно-логічного, монографічного та графічного методів. У ході дослідження доведено, що продовольчій безпеці належить провідне місце у системі національної безпеки, зважаючи на її детермінуючу місію в соціальній та економічній стабільності держави. У цьому ключі обґрунтовано, що продовольчу безпеку варто розглядати, передусім, з позицій забезпечення саме економічної складової, зважаючи на те, що остання локалізує можливості та визначає стратегічні імперативи сталого розвитку для забезпечення суспільного добробуту в умовах ринкових відносин. Продовольчу безпеку запропоновано розглядати як такий стан економіки країни, за якого уможливлюється захищеність життєво важливих інтересів людини, громади, регіону і держави в частині гарантування фізичної, економічної та соціальної доступності, безпечності та якості продуктів харчування, стабільності продовольчого забезпечення населення та продовольчого суверенітету. Забезпечення продовольчої безпеки передбачає розробку та імплементацію соціально-економічних, організаційних, правових, науково-інноваційних, інформаційних, екологічних та інших заходів, спрямованих на формування належного рівня продовольчої безпеки. Розширено перелік принципів забезпечення продовольчої безпеки у частині доцільності імплікації соціального партнерства та громадянської солідарності у питаннях управління розвитком сільського господарства та харчових систем, захисту довкілля та сталого використання природних ресурсів, а також транспарентності політики продовольчої безпеки України. Перспективами подальших досліджень авторів є розроблення методологічного інструментарію для оцінки індикаторів забезпечення продовольчої безпеки.

On the one hand, shaping and implementation of food security governance involves systematic steps towards taking managerial decisions aimed at intensive search for increasing food security potential in order to ensure social development. On the other hand, it increases the need for system monitoring of the level of provision with food, as well as for permanent identification of consumption needs of the population for essential food products. The purpose of the study is to explain the content of food security, identify its hierarchical levels and special aspects of food security governance in the modern context. The raised issues have been analyzed according to the system approach using abstract-logical, monographic and graphical methods. In the course of the study, it has been established that food security occupies a leading place in the system of national security owing to its determining mission in social and economic stability of the state. In this context, it has been substantiated that food security should be primarily considered from the standpoint of ensuring the economic component. The latter localizes the opportunities of sustainable development and identifies its strategic imperatives in order to ensure social welfare in the context of market relations. It is suggested to consider food security as protection of vital interests of people, community, region and state in terms of ensuring physical and economic availability, security and quality of food products, stability of food supplies and food sovereignty. Food security governance involves development and implementation of socioeconomic, organizational, legal, scientific, innovative, environmental and other measures aimed at establishing the appropriate level of food security. The list of principles of food security governance has been augmented in terms of expediency of implication of social partnership and civil solidarity on the issues of managing the development of agriculture and food systems, environmental protection and sustainable use of natural resources, as well as transparent food security policy of Ukraine. The prospect for further research is the development of methodological tools for assessing indicators of food security governance.

Формирование и реализация политики обеспечения продовольственной безопасности предполагает, с одной стороны, планомерные шаги в направлении выработки и принятия управленческих решений в плоскости активного поиска возможностей наращивания ее потенциала для общественного развития, с другой - усиливает необходимость системного мониторинга уровня обеспеченности продовольствием и постоянной идентификации потребительских нужд населения в жизненно необходимых продуктах питания. Цель исследования заключается в обосновании содержания продовольственной безопасности, идентификации ее иерархических уровней и выявлении особенностей системы обеспечения в современных условиях. Анализ возбужденных в исследовании вопросов осуществлялся с системным подходом с использованием абстрактно-логического, монографического и графического методов. В ходе исследования доказано, что продовольственной безопасности принадлежит ведущее место в системе национальной безопасности, учитывая ее детерминирующую миссию в социальной и экономической стабильности государства. В этом ключе обосновано, что продовольственную безопасность следует рассматривать, прежде всего, с позиций обеспечения именно экономической составляющей, несмотря на то, что последняя локализует возможности и определяет стратегические императивы устойчивого развития для обеспечения общественного благосостояния в условиях рыночных отношений. Продовольственную безопасность предложено рассматривать как состояние экономики страны, при котором становится возможным защищенность жизненно важных интересов человека, общества, региона и государства в части обеспечения физической, экономической и социальной доступности, безопасности и качества продуктов питания, стабильности продовольственного обеспечения населения и продовольственного суверенитета. Обеспечение продовольственной безопасности предусматривает разработку и осуществление социально-экономических, организационных, правовых, научно-инновационных, информационных, экологических и других мероприятий, направленных на формирование надлежащего уровня продовольственной безопасности. Расширен перечень принципов обеспечения продовольственной безопасности в части целесообразности импликации социального партнерства и гражданской солидарности в вопросах управления развитием сельского хозяйства и пищевых систем, защиты окружающей среды и устойчивого использования природных ресурсов, а также транспарентности политики продовольственной безопасности Украины. Перспективами дальнейших исследований авторов является разработка методологического инструментария для оценки индикаторов обеспечения продовольственной безопасности.