Управління фінансовою спроможністю об’єднаних територіальних громад в умовах децентралізації

Abstract

У роботі узагальнено теоретичні засади та обґрунтовано методологічні підходи й практичні пропозиції щодо удосконалення організації фінансового забезпечення розвитку територіальних громад. Визначено, що розвиток - це процес постійних якісних, закономірних та організованих перетворень та змін у існуючому стані територіальної громади в результаті багатьох суб'єктів. В ідеалі цільова фінансова діяльність повинна здійснюватися усіма суб’єктами, з якими пов’язана територіальна громада. Врахована система державного фінансування міжбюджетних трансфертів (базові та зворотні гранти, субвенції на освіту та медицину, інші дотації та субвенції). Визначено обсяг міждержавних трансфертів об’єднаним територіальним громадам. Узагальнений подібний досвід за кордоном, який показує, що окрім спеціальних моделей їх фінансової децентралізації, загальними є такі тенденції: консолідація територіальних структур для посилення потенціалу; розширення факультативної бази оподаткування; оптимізація міжбюджетних відносин; надання додаткових повноважень та ресурсів місцевому самоврядуванню є пріоритетом для подальшої реформи фінансової децентралізації.

The paper summarizes the theoretical principles and substantiates methodological approaches and practical proposals for improving the organization of financial support for the development of territorial communities. It is determined that development is a process of constant qualitative, natural and organized transformations and changes in the existing state of the territorial community as a result of many subjects. Ideally, targeted financial activities should be carried out by all entities with which the local community is associated. The system of state financing of intergovernmental transfers is taken into account (basic and return grants, subventions for education and medicine, other grants and subventions). The volume of interstate transfers to the united territorial communities has been determined. Such experience abroad is generalized, which shows that in addition to special models of their financial decentralization, the following trends are common: consolidation of territorial structures to strengthen capacity; expansion of the optional tax base; optimization of intergovernmental relations; providing additional powers and resources to local governments is a priority for further reform of financial decentralization.