Мишоподібні гризуни як персистентне джерело трансмісивних хвороб

Abstract

Захворювання, що переносяться кліщами, зазвичай мають дуже складну екологію і на їх поширення, частоту, сезонність та багаторічну динаміку впливають різні чинники. На щільність поширеності кліщів I. ricinus впливають різні фактори, серед яких найважливіше місце займає чисельність сприйнятливих господарів. Метою нашого дослідження було вивчення ролі гризунів в циклі розвитку I. ricinus. Дослідження проводили у лісових господарствах Хмельницької, Чернівецької та Вінницької областей. В лісах трьох областей було відібрано дев’ять ділянок розміром 100 × 100 м. На кожній ділянці було встановлено пастки для відлову гризунів. Виловлених гризунів досліджували на наявність всіх стадій кліщів I. ricinus. Встановлено, що у всіх трьох областях у лісових господарствах було виявлено мишака європейського (Sylvaemus sylvaticus), мишака жовтогрудого (Sylvimus flavicollis) та мишу польову (Apodemus agrarius). Всього в експерименті було спіймано 159 гризунів. З них мишака європейського – 34, мишака жовтогрудого – 49, миші польової – 76, всіх обстежено на наявність кліщів. Найбільше був уражений мишак європейський, який мешкає не лише у лісі, але і в садах та на городах, а також у парках. Личинки кліщів були виявлені у 88,2 % особин. Середня кількість личинок, виявлених на мишаку європейському, становила 16, що було значно вище, ніж середня кількість личинок на мишаку жовтогрудому, що становило 8. Мишак жовтогрудий також був інвазований кліщами у 73,5 %. Миша польова найменше була уражена, що становило 61,8 %, середня кількість кліщів на одній особині становила 4. Личинки та німфи в основному були прикріплені в області голови гризунів, також на тілі і значно менше на кінцівках. У популяціях всіх мишей переважало незначне ураження у більшості особин. Максимально у мишака європейського було виявлено 29 кліщів, у мишака жовтогрудого – 18, миші польової – 6. У віковій динаміці встановлено, що всі молоді особини гризунів інвазовані менше, ніж старші. Також встановлено, що інтенсивність ураження самців у 1,5 раза вище, ніж самок для всіх видів гризунів. Інтенсивність інвазії найвища у літні місяці (липень–серпень) і дещо знижувалася восени. Дослідження, проведені в трьох областях, дозволяють охарактеризувати роль трьох масових видів гризунів як живителів преімагінальних стадій розвитку іксодових кліщів і відзначити деякі особливості ураженості кожного виду.

Diseases transmitted by ticks usually have a very complex environment and their prevalence, frequency, seasonality and long-term dynamics are influenced by various factors. The aim of our study was to study the role of rodents in the life cycle of I. ricinus. The research was conducted in the forests of Khmelnytsky, Chernivtsi and Vinnytsia regions. In the forests of the three regions, nine plots measuring 100×100 m were selected. Traps were set for catching rodents in each plot. Caught rodents were examined for the presence of all stages of ticks. It was found that european mouse (Sylvaemus sylvaticus), yellow-breasted mouse (Sylvimus flavicollis) and field mouse (Apodemus agrarius) were found in all three regions. A total of 159 rodents were caught in the experiment. Of these, 34 european mice, 49 yellow-breasted mice, 76 field mice, all were examined for ticks. The most affected was the european mouse, which lives not only in forests, but also in parks and gardens, floodplains and gardens. Ticks larvae were detected in 88.2 % of individuals. The average number of larvae detected in the european mouse was 16, which was significantly higher than the average number of larvae in the yellow-breasted mouse, which was 8. The yellow-breasted mouse was also infested with larvae in 73.5 %. The field mouse was the least affected, at 61.8 %, and the average number of larvae per individual was 4. Larvae and nymphs were mainly attached to the rodent's head, also to the body, and much less to the limbs. In populations of all rodents, a slight lesion predominated in most individuals. A maximum of 29 ticks were found in the european mouse, 18 in the yellow-breasted mouse, and 6 in the field mouse. It was found in the age dynamics that all young rodents were less infested than the older ones. It was also found that the intensity of males is 1.5 times higher than females for all species of rodents. The intensity of the invasion is highest in the summer months (July-August) and decreased slightly in autumn. Studies conducted in three areas allow us to characterize the role of three species of rodents as feeders of the preimaginal stages of development of Ixodid ticks and to note some features of the disease of each species.

Заболевания, переносимые клещами, обычно имеют очень сложную экологию и на их распространение, частоту, сезонность и многолетнюю динамику влияют различные факторы. На плотность распространенности клещей I. ricinus влияют различные факторы, среди которых важное место занимает численность восприимчивых хозяев. Целью нашего исследования было изучение роли грызунов в цикле развития I. ricinus. Исследования проводились в лесных хозяйствах Хмельницкой, Черновицкой и Винницкой областей. В лесах трех областей было отобрано девять участков размером 100 × 100 м. На каждом участке было установлено ловушки для отлова грызунов. Выловленных грызунов исследовали на наличие всех стадий клещей I. ricinus. Установлено, что во всех трех областях в лесных хозяйствах была обнаружена мыша европейская (Sylvaemus sylvaticus), желтогорлая мышь (Sylvimus flavicollis) и мышь полевая (Apodemus agrarius). Всего в эксперименте было поймано 159 грызунов. Из них мышь европейская - 34, желтогорлая мышь - 49, мышь полевая - 76, все они были обследованы на наличие клещей. Больше всего было поражено мышь европейскую, которая живет не только в лесу, но и в садах и на огородах, а также в парках. Личинки клещей были обнаружены в 88,2% особей. Среднее количество личинок, обнаруженных на мышах европейских, составляла 16, что было значительно выше, чем среднее количество личинок на желтогорлых мышах, что составляло 8 желтогорлых мишей, которые были инвазированны клещами в 73,5%. Мышь полевая меньше была поражена, что составляло 61,8%, среднее количество клещей на одну особь составляла 4. Личинки и нимфы в основном были прикреплены в области головы грызунов, также на теле и значительно меньше на конечностях. В популяциях всех мышей преобладало незначительное поражение в большинстве особей. Максимально у мышей европейских было выявлено 29 клещей, в желтогорлых мышей - 18, у мышей полевых - 6. В возрастной динамике установлено, что все молодые особи грызунов инвазированные меньше, чем старшие. Также установлено, что интенсивность поражения самцов в 1,5 раза выше, чем самок для всех видов грызунов. Интенсивность инвазии самая высокая в летние месяцы (июль-август) и несколько снижалась осенью. Исследования, проведенные в трех областях, позволяют охарактеризовать роль трех массовых видов грызунов как живителей преимагинальных стадий развития иксодовых клещей и отметить некоторые особенности пораженности каждого вида.