Взаємодія стейкхолдерів страхового ринку на засадах державно-приватного партнерства

Abstract

Досліджено основні підходи до організації функціонування ринку аграрного страхування на засадах державно-приватного партнерства. Базуючись на досвіді зарубіжних країн світу, відображено ключові переваги для держави, страхових компаній та страхувальників від їх взаємодії у страховому процесі. Виокремлено три основні етапи імплементації партнерства між державою та суб’єктами страхового бізнесу в аграрній сфері. На першому етапі передбачено формування правового поля моделі державно-приватного партнерства у сфері аграрного страхування. На другому етапі відбувається визначення основних критеріїв, умов та правил взаємодії між суб’єктами державно-приватного партнерства у сфері аграрного страхування. Третій етап пов'язаний з необхідністю мотивування суб’єктів до активізації їхньої страхової діяльності в межах партнерських взаємовідносин між державними органами влади та страховим бізнесом. За результатами проведеного прогнозування застрахованих площ на 2019–2023 рр., встановлено, що, за наявністю державних субсидій, які спрямовуватимуться на покриття частини вартості страхового платежу, рівень майнового захисту сільгоспвиробників зростатиме, значно більшими темпами, ніж у разі відсутності такої підтримки. Обґрунтовано необхідність в рамках реалізації державно-приватного партнерства посилення соціально-економічної (наявність страхового інтересу, асортимент, доступність та цінова гнучкість на страхові послуги), етичної (довіра до страхування, сервіс і якість страхового обслуговування) та інституціональної (дотримання чинного законодавства, розвиток сучасної інфраструктури, диверсифікація послуг на класичні та індексні види страхування) відповідальності стейкхолдерів страхового ринку.

The main approaches to the organization of the agrarian insurance market functioning on the basis of public-private partnership are investigated. Based on the experience of foreign countries, the key benefits for the state, insurance companies and insurers are reflected from their interaction in the insurance process. There are three main stages of partnership implementation between the state and subjects of insurance business in the agrarian sector. The first stage provides the formation of a legal framework for a public-private partnership model in the field of agrarian insurance. At the second stage defines the main criteria, conditions and rules of interaction between the public-private partnership subjects in the field of agrarian insurance. The third stage is related to the need to motivate the subjects to activate their insurance activities within the framework of the partnership relationship between the state authorities and the insurance business. According to the forecasting results of the insured area for 2019-2023, it was established that if state subsidies are used to cover a part of the insurance payment cost, the of the property protection level of agricultural producers will increase, much more rapidly than in the absence of such support. The necessity in the framework of public-private partnership realization is substantiated. The strengthening of socioeconomic (availability of insurance interest, assortment, availability and price flexibility in insurance services), ethical (trust in insurance, service and quality of insurance services) and institutional (current legislation observance, modern infrastructure development, services diversification for classical and index insurance types) stakeholder's responsibility of the insurance market.

Исследованы основные подходы к организации функционирования рынка аграрного страхования на основе государственно-частного партнерства. Основываясь на опыте зарубежных стран, отражены ключевые преимущества для государства, страховых компаний и страхователей от их взаимодействия в страховом процессе. Выделены три основных этапа имплементации партнерства между государством и субъектами страхового бизнеса в аграрной сфере. На первом этапе предусмотрено формирование правового поля модели государственно-частного партнерства в сфере аграрного страхования. На втором этапе происходит определение основных критериев, условий и правил взаимодействия между субъектами государственно-частного партнерства в сфере аграрного страхования. Третий этап связан с необходимостью мотивации субъектов к активизации их страховой деятельности в пределах партнерских взаимоотношений между государственными органами власти и страховым бизнесом. По результатам проведенного прогнозирования застрахованных площадей на 2019–2023 гг., установлено, что при наличии государственных субсидий, которые будут направлены на покрытие части стоимости страхового платежа, уровень имущественной защиты сельхозпроизводителей будет расти большими темпами, чем в случае отсутствия такой поддержки. Обоснована необходимость в рамках реализации государстве-нно-частного партнерства усиление социально-экономической (наличие страхового интереса, ассортимент, доступность и ценовая гибкость на страховые услуги), этической (доверие к страхованию, сервис и качество страхового обслуживания) и институциональной (соблюде-ние действующего законодательства, развитие современной инфраструктуры, диверсификация услуг на классические и индексные виды страхования) ответственности стейкхолдеров страхового рынка.