Судова правотворчість в контексті правової системи України

Abstract

У кваліфікаційній роботі досліджено понятійні підходи до розуміння та розмежування понять: «судова практика», «судовий прецедент» та «судова правотворчість». Під судовою правотворчістю розглядаються судові рішення, у яких відбувається зміна змісту норми права, що закладений законодавцем, шляхом тлумачення цих норм. Судова правотворчість передбачає вироблення вищими судовими органами нових правил правового регулювання суспільних відносин, тлумачення норм у процесі судочинства із об’єктивацією цих результатів у судовому рішенні. Особлива увага приділена проблемам застосування конкретизації та суддівського розсуду як складових судової правотворчості.

In the qualification work the conceptual approaches to understanding and delimitation of concepts are investigated: «judicial practice», «judicial precedent» and «judicial law-making». Judicial law-making involves the development of higher judicial bodies of new rules of legal regulation of public relations, the interpretation of norms in the judicial process with the objectification of these results in the court decision. Particular attention is paid to the problems of application of concretization and judicial discretion as components of judicial lawmaking.