Діагностика та лікувально-профілактичні заходи за ендометриту у корів

Abstract

Під час виконання магістерської кваліфікаційної роботи серед патології родів і післяродового періоду повне або часткове затримання посліду реєстрували у 18,7 % корів, субінволюцію матки – у 21,3 %, післяродові ендометрити – в 28,0 %. Час від отелення до запліднення у корів за патології родів і післяродового періоду був на 19,3 доби довшим, загальна запліднюваність на 34 % нижча; запліднюваність корів після осіменіння за першої статевої охоти менша на 38 %. Ендометрити було діагностовано у 42 корів (28 %). За характером ексудату, найлегша катаральна форма післяродових ендометритів була встановлена у 2 корів (9,52 %), катарально-гнійна – у 32 (76,19 %), гнійна – у 2 (9,52 %). Субклінічний ендометрит був діагностований у 6 корів (14,29 %). Результати проведених морфологічних і біохімічних досліджень свідчать, що після отелення, у ранній післяродовий період, кількість еритроцитів у хворих корів була нижчою на 14,89 % (Р<0,01), ніж у здорових тварин, а вміст лейкоцитів вищий на 28,22 %, що свідчить про реакцію організму на початок запалення ендометрію. Вміст аспартатамінотрансферази у корів за едометриту був вищим у 2,56 рази (Р<0,01), рівень білка та білкових фракцій – на 16,72 % (Р<0,01), вміст глобулінових фракцій: α – на 5,52 % (Р<0,05), β – на 15,36 % (Р<0,01), γ – на 19,89 % (Р<0,05) у порівнянні з клінічно здоровими тваринами. Найефективнішою виявилася схема лікування едометриту, яку застосовували для тварин першої дослідної групи (ректальний масаж матки, санація окситетрацикліном 25 мл +25 мл тетравіт, внутрішньом’язово окситоцин, катозал і тетравіт, за якої термін одужання, виявився найкоротшим – 12,5±0,20 доби, а запліднюваність корів, хворих на гострий гнійно-катаральний ендометрит, була найвищою – 100,0% (під час другої статевої охоти запліднилися у 9 корів (90,0 %), третьої – ще 1 (10 %).

During the master's qualification work among the pathology of childbirth and the postpartum period, complete or partial retention of manure was registered in 18,7 % of cows, subinvolution of the uterus – in 21,3 %, postpartum endometritis – in 28,0 %. The time from calving to fertilization in cows with pathology of childbirth and the postpartum period was 19,3 days longer, the overall fertility was 34 % lower; fertility of cows after insemination during the first sexual hunt is lower by 38 %. Endometritis was diagnosed in 42 cows (28 %). According to the nature of the exudate, the mildest catarrhal form of postpartum endometritis was found in 2 cows (9,52 %), catarrhal-purulent – in 32 (76,19 %), purulent – in 2 (9,52 %). Subclinical endometritis was diagnosed in 6 cows (14,29 %). The results of morphological and biochemical studies show that after calving, in the early postpartum period, the number of erythrocytes in sick cows was lower by 14,89 % (P<0.01) than in healthy animals, and the leukocyte content was higher by 28,22 %, indicating the body's response to the onset of inflammation of the endometrium. The content of aspartate aminotransferase in cows with edometritis was 2,56 times higher (P<0,01), the level of protein and protein fractions – by 16,72 % (P<0,01), the content of globulin fractions: α – by 5,52 % (P<0,05), β – by 15,36 % (P<0,01), γ – by 19,89 % (P<0,05) compared with clinically healthy animals. The most effective was the treatment regimen of edometritis, which was used for animals of the first experimental group (rectal uterine massage, remediation with oxytetracycline 25 ml +25 ml tetravit, intramuscular oxytocin, cathazal and tetravit, for which the recovery time was the shortest – 12.5±0,20 days, and the fertility of cows with acute purulent-catarrhal endometritis was the highest – 100,0 % (during the second sexual hunt fertilized in 9 cows (90,0 %), the third – another 1 (10 %).