Морфологія яйцепроводу свійських птахів у постнатальному періоді онтогенезу і порівняльно-видовому аспекті

Abstract

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню морфології яйцепроводу свійських птахів у постнатальному періоді онтогенезу і порівняльно-видовому аспекті із застосуванням анатомічних, гістологічних, гістохімічних, електронно-мікроскопічних, морфометричних та статистичних методів. Зміни абсолютних показників маси і довжини яйцепроводу перепілок, курей, качок від вилуплення до закінчення першого біологічного циклу несучості відбуваються у чотири періоди, які мають різну тривалість, вікові терміни настання, графічну залежність зміни показників і відповідають значенням питомої швидкості, коефіцієнту росту маси й довжини органа. До настання статевої зрілості в яйцепроводі перепілок, курей і качок відбуваються проліферативні процеси, які забезпечують ріст органа. Упродовж 28–35- (перепілки), 60–90- (кури) і 180–210-добового віку (качки) збільшення товщини слизової оболонки і висоти складок останньої супроводжується формуванням залоз на фоні інвагінації поверхневого епітелію в товщу власної пластинки, зміною розміщення пучків колагенових волокон, посиленням кровопостачання з активізацією клітинних елементів лімфоїдного ряду. Морфологія перехідних зон яйцепроводу дослідних птахів за піку несучості характеризується загальними закономірностями будови з сусідніми відділами органа та проявляється особливостями морфометричних показників. Гістохімічним дослідженням встановлено, що розподіл основних білків корелює з умістом нуклеїнових кислот і максимальний спостерігається у залозах лійки, білкового відділу, перешийка. Сульфатовані глікозаміноглікани і протеоглікани містяться у поверхневому епітелію слизової оболонки лійки, білкового відділу, піхви, жовчні пігменти – у поверхневому епітелію матки. Вивчено субмікроскопічну будову клітин поверхневого і залозистого епітелію слизової оболонки яйцепроводу перепілок. За наявності яйця у матці органа діаметр секреторних гранул у цитоплазмі гландулоцитів секреторних відділів залоз білкового відділу максимальний, а матки – мінімальний. Інволюція яйцепроводу перепілок, курей, качок за припинення несучості проявляється зменшенням довжини і маси органа, товщини його слизової оболонки та кількості і розмірів її складок. Гістологічні зміни супроводжуються застоєм секрету в кінцевих відділах залоз, збільшенням кількості лімфоїдних утворень і розростанням сполучнотканинної строми, яка заміщує залози і кістоподібні утворення, які виникають на їх місцях внаслідок інволюції.

Диссертация посвящена исследованию особенностей морфологии яйцевода домашних птиц в постнатальном периоде онтогенеза и сравнительно-видовом аспекте с использованием анатомических, гистологических, электронно-микроскопических, морфометрических и статистических методов. Изменения абсолютных показателей массы и длины яйцевода перепелок, кур и уток от вылупления до окончания первого биологического цикла яйцекладки происходит в четыре периода, которые имеют разную продолжительность и возрастные сроки начала, характерную графическую зависимость изменений исследуемых показателей и соответствуют значениям удельной скорости, коэффициента роста массы и длины органа. Яйцевод половонезрелых птиц возрастом от 1 до 28- (перепелки), 60- (куры) и 120-суточного возраста (утки) имеет вид прямой трубки белого цвета с гладкой поверхностью и одинаковым диаметром по всей его длине. У птиц старшего возраста (до 35, 90 и 210 суток соответственно) он приобретает складчастую форму с четко выраженными краниальным, средним и каудальным участками, диаметр которых увеличивается в кранио-каудальном направлении. На протяжении первых 35 (перепелки), 90 (куры), 210 суток (утки) жизни толщина стенки яйцевода увеличивается (р<0,001) наиболее резко (на 448 %, 302, 485 % соответственно) в его каудальном участке за счет мышечной оболочки, менее интенсивно (на 174 %, 123, 159 % соответственно) в среднем участке за счет слизистой оболочки и имеет тенденцию к увеличению (на 92 %, 60 і 111 % соответственно) в краниальном участке. Формирование желез начинается в 28- (перепелки), 60- (куры), 180-суточном возрасте (утки) путем инвагинации поверхностного эпителия в собственную пластинку слизистой оболочки и сопровождается изменением размещения пучков коллагеновых волокон, усилением кровенаполнения с активизацией клеточных элементов лимфоидного ряда. Исследование яйцевода перепелок, цесарок, кур, уток и гусынь при пике яйцекладки показало, что макроскопические морфометрические показатели органа и его отделов зависят от видовой принадлежности птиц. Толщина мышечной оболочки определяется степенью физического влияния яйца на стенку органа и увеличивается в кранио-каудальном направлении – 89,16±7,22–101,9±6,21 мкм (воронка) – 1077,94±87,32–3261,55±243,18 мкм (влагалище). Толщина слизистой оболочки соответствует мере развития в ней желез и наибольшая в белковом отделе (251,13±15,75–350,02±15,17 мкм), перешийке (178,75±9,66–256,2±19,15 мкм) и матке (178,9±12,32–260,22±17,41 мкм). Освещены особенности гистоархитектоники и морфометрические показатели структур слизистой оболочки яйцевода перепелок, цесарок, кур, уток и гусынь при пике яйцекладки. Установлено, что складки слизистой оболочки имеют разную высоту и форму. Их количество в исследуемых птиц постепенно уменьшается (р<0,001) с 24±0,89–43±0,52 ед. в шейке воронки до 17,67±1,09–27,5±1,23 ед. в перешейке и резко увеличивается (р<0,001) в матке (82,83±5,94–120,33±4,98 ед.) с последующим уменьшением (р<0,001) во влагалище (22±1,59–36,33±2,86 ед.). Максимальные размеры складок характерны для белкового отдела яйцевода. Плотность разложения желез в собственной пластинке слизистой оболочки первых четырех отделов яйцевода разная. Диаметр секреторных отделов желез, объем цитоплазмы и ядерно-цитоплазматическое отношение гландулоцитов – лабильные показатели и тесно связаны с функциональной активностью, которая определяется фазой секреторного цикла. Полученные данные дополнены сведениями гистохимического исследования обмена нуклеиновых кислот, белков, желчных пигментов. Морфология переходных зон (безжелезистая и красная зоны, маточно-влагалищное соединение) яйцевода перепелок, цесарок, кур, уток и гусынь при пике яйцекладки характеризуется общими закономерностями строения с соседними отделами органа и проявляются особенностями морфометрических показателей. Впервые изучено субмикроскопическое строение клеток поверхностного и железистого эпителия слизистой оболочки отделов яйцевода перепелок. При наличии яйца в матке яйцевода диаметр секреторных гранул в цитоплазме гландулоцитов секреторных отделов желез белкового отдела максимальный (3,45±0,21 мкм), матки – минимальный (0,85±0,04 мкм). Установлено, что инволюция яйцевода при прекращении яйцекладки у перепелок возрастом 240 суток, кур и уток возрастом 390 суток проявляются уменьшением абсолютной массы и длины отделов органа, высоты и ширины складок его слизистой оболочки. Гистологические изменения сопровождаются разрастанием соединительнотканной стромы, которая замещает железы и кистовидные образования, которые возникают на их местах вследствие инволюции.

This thesis is devoted to study of peculiarities of morphology of the oviduct of poultry in the postnatal period of ontogenesis and comparative-species aspect with application of anatomical, histological, histochemical, electron microscopic, morphometric and statistical methods. The changes in absolute measures of weight and length of oviduct of quail, chickens, ducks, from hatching to the end of the first biological cycle of egg production occur in the four periods which are distinguished by duration and age time of onset, have the character graphical dependence of changes of parameters and correspond to the values of specific speed, the coefficient of growth of the mass and length of body. Before the onset of puberty, in oviduct of quails, chickens and ducks proliferative processes occur that ensure the growth of the body. Within 28–35 (quail), 60–90 (chickens) and 180–210 days of age (duck) increasing the thickness of the mucous membrane and the height of the folds of latter is accompanied by the formation of glands in the background of intussusception of the surface epithelium in the thickness of the lamina propria, varying of the placement of bundles of collagen fibers, increased vascularity with activation of the cellular elements of the lymphoid series. The morphology of the transitional zones of the oviduct of poultry during peak of egg production is characterized by common structural features with the neighbouring parts of the organ and is particularly morphometric parameters. Histochemical studies have found that the distribution of core proteins correlate with the content of nucleic acids and the maximum observed in the glands of the infundibulum, the protein division of the isthmus. Sulfated glycosaminoglycans and proteoglycans are contained in the surface epithelium of the infundibulum, the protein division of the vagina. To the uterus and the oviduct of the quails is characterized by a significant content of bile pigments in the cells of the surface epithelium of the mucous membrane. It is shown that involution of the oviduct for the termination of egg production from quails, chickens, ducks manifested by decrease in the absolute length and weight of body, thickness of the mucous membrane and the number and sizes of its creases. The histological changes are accompanied by stagnation of secretions in the terminal parts of the glands, the increase in the number of lymphoid formations and proliferation of connective tissue stroma that replaces the gland and cystoidal formation that arise on their sites as a result of involution.