Life forms of plants of natural and anthropogenic landscapes

Abstract

The relevance of the study is conditioned by the solution of environmental issues to preserve the natural biological diversity of plant life forms in Central Asia and the Balkan Peninsula. The most important task of Uzbek botanists is to investigate all aspects of the structural and dynamic organisation of vegetation cover and changes in plant communities in areas affected by the intense impact of anthropogenic factors. In this regard, the purpose of this study is to conduct a comparative characterisation of plant life forms of natural and anthropogenic landscapes of Central Asia and the Balkan Peninsula. The leading approach to the examination of this problem is spatial-comparative, which allows comprehensively investigating the elements of the system of plant life forms of natural and anthropogenic landscapes. In addition, during the empirical study, the collected field material was analysed by generally accepted geobotanical and forestry methods, which consist in describing the topographic position of woody, semi-woody, polycarpic, and monocarpic terrestrial grasses, aquatic plants. The authors used both herbarium and live material from expedition surveys on the Biosphere Reserve and the protected area of the Uvac river gorge by Kazakh, Uzbek, Greek, and Turkish researchers. As a result, a comparative characteristic of the state of modern plant communities of Central Asia and the Balkan Peninsula by the nature and degree of anthropogenic impact was presented. The main life forms of plants of the regions under study were covered; the interrelation of environmental conditions with the process of flora formation was identified and substantiated. The materials of the study are of practical value for ecologists, landscape researchers, geographers, and biologists to use the findings in creating long-term plans for the development of natural landscapes for nature reserves, ecological centres, and nature protection zones. The developed method of comparative characteristics can be used to investigate natural and anthropogenic landscapes of other territories.

Актуальність даного дослідження зумовлена вирішенням екологічних проблем збереження природного біологічного різноманіття життєвих форм рослин Центральної Азії та Балканського півострова. Найважливішим завданням узбецьких ботаніків є дослідження всіх аспектів структурно-динамічної організації рослинного покриву і змін рослинних угруповань на територіях, що зазнали інтенсивного впливу антропогенних факторів. У зв'язку з цим метою даного дослідження є проведення порівняльної характеристики життєвих форм рослин природних і антропогенних ландшафтів Середньої Азії та Балканського півострова. Провідним підходом до розгляду цієї проблеми є просторово-порівняльний, що дозволяє комплексно вивчити елементи системи життєвих форм рослин природних і антропогенних ландшафтів. Крім того, під час емпіричного дослідження зібраний польовий матеріал проаналізовано загальноприйнятими геоботанічними та лісівничими методами, які полягають в описі топографічного положення деревних, напівдеревних, полікарпічних та монокарпічних наземних трав, водних рослин. Автори використовували як гербарний, так і живий матеріал експедиційних обстежень біосферного заповідника та заповідної території ущелини річки Увац казахськими, узбецькими, грецькими та турецькими дослідниками. У результаті дано порівняльну характеристику стану сучасних рослинних угрупувань Центральної Азії та Балканського півострова за характером і ступенем антропогенного впливу. Висвітлено основні життєві форми рослин досліджуваних регіонів; виявлено та обґрунтовано взаємозв'язок умов середовища з процесом формування флори. Матеріали дослідження мають практичне значення для екологів, ландшафтознавців, географів, біологів і можуть бути використані при створенні перспективних планів розвитку природних ландшафтів заповідників, екологічних центрів, природоохоронних зон. Розроблений метод порівняльної характеристики може бути використаний для дослідження природних та антропогенних ландшафтів інших територій.