|
Institutional Repository of Polissia National University >
Періодичні видання >
Наукові горизонти >
2023, т. 26, № 04 >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/14072
|
Название: | Assessment of the genetic diversity of red fescue in the Western region of Ukraine |
Другие названия: | Оцінка генетичного різноманіття костриці червоної в умовах Західного регіону України |
Авторы: | Baistruk-Hlodan, L. Байструк-Глодан, Л. З. Stasiv, O. Стасів, О. Ф. Gadzalo, A. Гадзало, А. Я. Khomiak, M. Хом'як, М. М. Levytska, L. Левицька, Л. М. |
Ключевые слова: | Festuca rubra L. sample зразок yield врожайність economic-biological characteristics господарсько-біологічні ознаки correlation coefficients коефіцієнти кореляції cluster кластер |
Дата публикации: | 2023 |
Издатель: | Поліський національний університет |
Библиографическое описание: | Assessment of the genetic diversity of red fescue in the Western region of Ukraine / L. Baistruk-Hlodan, O. Stasiv, A. Gadzalo [et al.] // Scientific Horizons. – 2023. – Vol. 26, No. 4. – P. 75–85. |
Аннотация: | Red fescue (Festuca rubra L.) is a perennial plant of the cereal family (Poaceae), which is used as a fodder and lawn crop. Despite substantial research, the number of high-yielding varieties adapted to specific soil and climatic conditions is insufficient. Therefore, the examination of the genetic diversity of red fescue plants is the main stage in the creation of new varieties. The purpose of the study was to evaluate samples based on the main economic-biological characteristics and divide them into three groups of ripening for further use in breeding as a source of valuable traits. The study used general scientific (analysis, synthesis, experiment, description, observation, and comparison), field (phenological observations and accounting), and statistical methods. According to the results of the study, populations of different ecological and geographical origins created by different breeding methods were similar. The coefficients of variation in the parameters of the main features were in the range of 0.34–8.02% and depended on the biological and ecological characteristics of the samples. According to the duration of the growing season, the samples were divided into early-ripening (16 pcs.), medium-ripening (20 pcs.), and late-ripening (12 pcs.). When clustering by eight features, all samples were divided into three clusters. In the early-ripening group, substantial correlations were established between the duration of the growing season and 1000 grain weight, between plant height and seed yield, and between dry matter yield and leaf colour intensity. Positive associations between dry matter yield and regrowth intensity, between 1000 grain weight and leaf colour intensity were observed in the middle-ripening group. In the late-ripening group, reliable relationships were identified between plant height and tillering intensity, seed yield and 1000 grain weight, seed yield and leaf colour intensity, and dry matter yield and leaf colour intensity. The results obtained will be used in further breeding work when creating varieties of red fescue of various ripening groups with improved seed productivity, suitable for fodder and lawn use. Костриця червона (Festuca rubra L.) – багаторічна рослина родини злакових (Poaceae), яка використовується як кормова та газонна культура. Незважаючи на значний обсяг досліджень, кількість високоврожайних сортів адаптованих до конкретних грунтово-кліматичних умов недостатня. Тому вивчення генетичного різноманіття рослин костриці червоної є основним етапом при створенні нових сортів. Метою дослідження було оцінити зразки за основними господарсько-біологічними ознаками та поділити їх на три групи стиглості для подальшого використання в селекції як джерела цінних ознак. У дослідженні використовували загальнонауковий (аналіз, синтез, дослід, опис, спостереження і порівняння) польовий (фенологічні спостереження та обліки) та статистичний методи. За результатами досліджень, популяції різного еколого-географічного походження та створені різними методами селекції були подібними. Коефіцієнти варіації за параметрами основних ознак знаходилися в межах 0,34–8,02 % і залежали від біологічно-екологічних особливостей зразків. За тривалістю вегетаційного періоду зразки було поділено на ранньостиглі (16 шт.), середньостиглі (20 шт.) та пізньостиглі (12 шт.). При кластеризації за вісьмома ознаками всі зразки було поділено на три кластери. В ранньостиглій групі між «тривалістю вегетаційного періоду» та «масою 1000 насінин», між «висотою рослини» та «врожайністю насіння», між «врожайністю сухої речовини» та «інтенсивністю забарвлення листя» встановлено достовірні кореляційні зв'язки. Позитивні зв'язки між «врожайністю сухої речовини» та «інтенсивністю відростання», між «масою 1000 насінин» та «інтенсивністю забарвлення листя» відмічали у середньостиглій групі. У пізньостиглій групі між «висотою рослини» та «інтенсивністю кущення», між «врожайністю насіння» та «масою 1000 насінин», між «врожайністю насіння» та «інтенсивністю забарвлення листя», між «врожайністю сухої речовини» та «інтенсивністю забарвлення листя» були виявлені достовірні зв'язки. Отримані результати будуть використовуватись в подальшій селекційній роботі при створенні сортів костриці червоної різних груп стиглості із покращеною насіннєвою продуктивністю, придатні для кормового і газонного використання. |
URI: | http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/14072 |
ISSN: | 2663-2144 |
Располагается в коллекциях: | 2023, т. 26, № 04
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|