Prevention of subclinical ketosis in cows during drying off and after calving

Abstract

Research of the frequency of increased ketone bodies in cows during the transition period three weeks before calving and three weeks after calving should determine the tendency of the Holstein breed to ketosis. It is also important to investigate the relationship between changes in blood biochemical parameters and the development and treatment of ketosis. The purpose of the study was to determine the effectiveness of using a probiotic strain of bacteria in subclinical ketosis in cows during drying off and after calving. The following methods were used: testing for determining the level of beta-ketones in the blood of cows; biochemical method of blood testing; clinical method; statistical method. A study of cows in the drying off group showed that the level of β-ketones ranged from 0.2 to 1.0 mmol/L. Application efficiency of Bacillus Pumilus L. A 56 in a concentration of 1×109, CFU/g at a dose of 30 g per animal was determined to be 100%. In the study of metabolic changes in the body of cows after calving patients with ketosis, the content of total protein, albumins globulins of the enzyme aspartate aminotransferase, and urea at the beginning of the study was increased and went beyond the maximum permissible limits of the reference level. After seven days of using the probiotic, the content of ketone bodies and biochemical parameters decreased to normal. It was proved that at the end of the study, the activity of alanine aminotransferase increased, the level of potassium, vitamins A and E increased. Thus, it was determined that the enzyme alanine aminotransferase is one of the metabolites, an increase in the level of which indicates the accumulation of lipids in the liver. In addition, the content of Ca, P, and vitamin D decreased during treatment, which indicates the risk of hypocationemia. In the group of cows after calving, the incidence of ketosis was 27%. The therapeutic efficacy of a probiotic of 35 g per animal in the post-calving distribution group was 73%. The practical value of the study lies in the prevention of subclinical ketosis in cows in deep drying off and after calving, reducing the cost of treating concomitant diseases, and culling animals.

Дослідження частоти підвищення кетонових тіл у корів у перехідний період за три тижні до родів та три тижні після отелення має визначити схильність голштинської породи до кетозу. Також важливо дослідити взаємозв'язок у зміні біохімічних показників крові, розвитку і лікуванню кетозу. Метою дослідження було визначити ефективність застосування пробіотичного штаму бактерій за субклінічного кетозу у корів сухостійного періоду та після отелення. Використані методи: тест для визначення рівня β-кетонів в крові корів; біохімічний метод дослідження крові; клінічний метод; статистичний метод. Дослідження корів в групі сухостою показало, що рівень β-кетонів коливався в межах від 0,2 до 1,0 ммоль/л. Ефективність застосування Bacillus Pumilus L. A 56 в концентрації 1×109, КУО/г в дозі 30 г на тварину показало 100 %. При дослідженні метаболічних змін в організмі корів після отелення хворих на кетоз вміст загального білка, альбумінів глобулінів ферменту аспартатамінотрансферази та сечовини на початку дослідження був підвищений і виходив за межі максимально допустимих меж референтного рівня. Через сім діб застосування пробіотику вміст кетонових тіл та біохімічні показники знижувався до норми. Доведено, по завершенню дослідження збільшувалась активність аланінамінотрансферази, збільшився рівень Калію, вітамінів А та Е. Таким чином встановлено, що фермент аланінамінотрансфераза є одним з метаболітів, підвищенні рівня якого вказує на накопичення ліпідів в печінці. Крім того, вміст Са, Р та вітаміну D знизився протягом лікування, що вказує на загрозу виникнення гіпокациємії. В групі корів роздій після отелення захворюваність на кетоз склала 27 %. Терапевтична ефективність від застосування пробіотику 35 г на тварину у групі роздій після отелення становила 73 %. Практична цінність дослідження полягає у профілактиці субклінічного кетозу у корів глибокого сухостою та після отелення, зменшення витрат лікування супутніх захворювань та вибракування тварин.