Морфологія селезінки та гардерової залози курей у поствакцинальний період

Abstract

Дослідження органів курей проведене в філії «Солотвинська птахофабрика» ТОВ «Зелений вал» с. Старий Солотвин Бердичівського району Житомирської області упродовж 2019–2023 рр. з використанням комплексних методик досліджень, з'ясовано макро- і мікроскопічну структуру селезінки і гардерової залози у вакцинованої та інтактної птиці віком 1, 15, 25, 50, 75, 100, 120 діб. Дисертаційна робота робота виконувалась, як складова частина наукових досліджень кафедри внутрішньої патології, акушерства, хірургії і фізіології факультету ветеринарної медицини Поліського національного університету «Морфологія селезінки та гардерової залози курей в поствакцинальний період», державний реєстраційний номер 0120U101080 (2019–2023 роки). Для досягнення поставленої мети та завдань наукових досліджень щодо впливу моно- і полівалентної вакцинації на селезінку та гардерову залозу курей нами було проведено комплексні дослідження. Використовували гематологічні (морфологічні − кількість еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів; біохімічні – вміст гемоглобіну, білкових, ліпідних, вуглеводних, електролітних, ферментних фракцій сироватки крові); анатомічні (локалізація органів, макроскопічна будова селезінки та гардерової залози); гістологічні (цито- і гістоархітектоніка селезінки та гардерової залози); морфометричні (зміни абсолютних і відносних показників та їх структурно функціональних одиниць); імуногістохімічні (кількість і локалізація популяцій лімфоцитів з поверхневими маркерами CD4+, CD8+, CD19+) та статистичні (обробка цифрових даних для визначення вірогідності змін серед показників) методи досліджень. Неможливо уявити епізоотичне благополуччя птахогосподарств без застосування імунопрофілактики. Однак актуальною проблемою сьогодення є вибір оптимальних програм імунізації. Ринок імунних препаратів пропонує велику кількість вакцин для попередження інфекційних захворювань птиці. Тому вивчення морфології органів імунної системи курей дозволяє на клітинному та тканинному рівні оцінювати ефективність застосування вакцинопрофілактики серед поголів'я. Згідно плану імунізації ремонтного молодняку в господарстві, птицю піддають одноразово вакцинації проти хвороби Марека та синдрому зниження несучості, дворазово – проти інфекційної бурсальної хвороби, трьохразово – проти ньюкаслської хвороби та п'ятиразово – проти інфекційного бронхіту курей. При цьому дев'ятиразово застосовують моновакцини, а в 100-добовому віці одноразово застосовують комплексну полівалентну вакцину проти інфекційного бронхіту, ньюкаслської хвороби та синдрому зниження несучості. Гематологічний скринінг птиці проводили на клінічно-здорових курах двох груп віком 1, 15, 25, 50, 75, 100 та 120 діб: перша група контрольна − неімунізована, друга група дослідна – імунізована. Дослідження морфологічних показників крові птиці є важливим критерієм під час проведення імунізації поголів'я. Ми проаналізували динаміку форменних елементів крові, вміст гемоглобіну, показник ШОЕ та лейкограму птиці на 1, 15, 25, 50, 75, 100, 120-ту добу життя. В результаті наших досліджень вміст гемоглобіну імунізованої птиці на першу, 15-ту, 25-ту добу досліджень становив 98,51±0,44 г/л, 92,46±0,30 г/л, 94,63±0,20 г/л і зберігався на такому рівні до 75-ти діб. На 100-ту та 120-ту добу досліджень показник вмісту гемоглобіну дослідної групи збільшився на 7,4 % та 7,9 % стосовно контролю, що свідчить про посилення киснево-транспорної функції крові, та інтенсивний синтез гемоглобіну в еритроцитах за рахунок вакцинопрофілактики. При аналізі даних кількості еритроцитів дослідної групи в крові однодобової птиці було виявлено найнижчий показник – 1,68±0,05 Т/л. До 75-тої доби кількість еритроцитів в дослідній групі збільшилась на 12,9 % стосовно контролю (Р<0,001). Збільшення кількості еритроцитів в крові птиці дослідних груп свідчить про недостатню кількість кисню в організмі птиці на фоні застосування моно- та полівалентних вакцин. При дослідженні кількості тромбоцитів дослідної групи птиці було встановлено, що – 79,92±0,45 Т/л, 88,91±0,40 Т/л (Р<0,001), 97,47±0,57 Т/л (Р<0,001), на першу, 25-ту, 120-ту добу, свідчить про становлення імунної системи птиці з віком. Нашими дослідженнями встановлено, що лейкоцити відіграють основну роль в формуванні імунної відповіді. В організмі птиці кількість лейкоцитів суттєво відрізнялась після проведення щеплень, та становила 20,53±0,45 Г/л (Р<0,01), 25,11±0,58 Г/л (Р<0,001), 30,46±0,42 Г/л (Р<0,001), 28,77±0,35 Г/л (Р<0,001), 28,93±0,78 Г/л (Р<0,001), 31,20±1,03 Г/л (Р<0,001), 22,90±0,62 Г/л (Р<0,01) в дослідній групі 1, 15-ти, 25-ти, 50-ти, 75-ти, 100 та 120-ти добової птиці, що на 7,2 %, (Р<0,01); 20,4 %, (Р<0,001); 16,7 %, (Р<0,001); 17,4 %, (Р<0,001); 30,3 %, (Р<0,001); 29,1 %, (Р<0,001); 13,5 % (Р<0,01) більше ніж в контрольній групі. Не суттєві зміни показнику ШОЕ були на першу добу життя у дослідній та контрольній групах птиці, на 120 добу показнк був найвищим та становив 7,67±0,56 мм/год (Р<0,001) в дослідній групі, що свідчить про підвищення концентрації білкових компонентів плазми крові з віком. На першу добу досліджень в птиці після введення першої вакцини відбулися зміни в лімфоцитарному профілі. Показник відносної кількості лімфоцитів збільшився на 12 % (Р<0,05) в однодобових курей дослідної групи порівняно з контролем. Спостерігали зміни в лейкограмі птиці за вакцинації серед моноцитарного ряду. Найвищі показники кількості моноцитів реєстрували на 100-ту та 120-ту добу. З віковою динамікою гематологічних показників було виявлено, що в організмі курей переважає лімфоцитарний профіль крові, що свідчить про імунну реакцію організму птиці після введення моно- та полівалентних вакцин. Проведеними дослідженнями було встановлено зростання деяких показників крові 100-добових курей дослідної групи, після проведення останньої імунізації полівалентною вакциною порівняно з контрольною групою, а саме: підвищення вмісту загального білку на 8,6 % (Р<0,001), альбумінів – на 12,6 %, загального білірубіну – на 19,6 % (Р<0,05), тенденцію до збільшення рівня сечової кислоти на 8,7%, вмісту креатиніну – на 7 %, вірогідне збільшення рівня глюкози –на 20,3 % (Р<0,001), гіперферментемію: аланінамінотрансферази на – 31 % (Р<0,001), гамаглутамінтрансферази – на 21,2 % (Р<0,001), аспартатамінотрансферази – на 7,9 % (Р<0,001), альфа-амілази – на 3,9 % (Р<0,001), лужної фосфотази – на 11,9 % (Р<0,05), лактатдегідрогенази – на 18,2 % (Р<0,001), креатинінкінази – на 25,7 % (Р<0,001). У зв'язку з чим, можемо зробити припущення про стимуляцію біохімічних процесів в організмі птиці на фоні вакцинопрофілактики. Зміни відбувались і в мінеральному обміні організму курей після введення останньої полівалентної вакцини. Встановлено, що вміст загального кальцію та фосфору в сироватці крові птиці 100-добового віку дослідної групи був на 2,1% та 3,4 % (Р<0,05) більше ніж в контролі. Збільшення показників мінерального обміну курей свідчить про покращення функціонування та проходження життєвих процесів у організмі птиці в поствакцинальний період. Вагомим маркером ліпідного профілю організму птиці є вміст тригліцеридів, який на 100-ту добу у вакцинованих курей був на 19,3 % (P<0,05) більшими ніж в групі контролю. Підвищення рівня тригліцеридів в сироватці крові птиці за вакцинопрофілактики свідчить про схильність організму до розвитку серцево-судинних захворювань, патологій системи травлення та порушення обмінних процесів. Вміст ліпопротеїнів в крові дослідної птиці високої щільності на 100-ту добу досліджень, після введення останньої вакцини, був на 7,3 % (P<0,001), більше ніж в контролі. У курей дослідної групи віком 100 діб ліпопротеїни низької щільності становили 0,35±0,006 ммоль/л, тобто відмічали тенденцію до зростання цього показника на 2,3 % в контролі, що свідчить про активну фазу виведення холестерину з організму птиці під час вакцинопрофілактики. При аналізі показників живої маси птиці за застосування багатократної вакцинопрофілактики встановлено, що жива маса птиці однодобового віку була майже однаковою в дослідній та контрольній групах. До 15-тої доби спостерігалась тенденція до збільшення цього показника в обох групах. Жива маса птиці до 25-тої доби збільшилась на 6,7 % (P<0,01) у вакцинованих курей стосовно контролю. Тенденція до збільшення живої маси птиці відбувалась в наступних вікових групах, що свідчить про інтенсивніший ріст та розвиток вакцинованих курей. Відповідно, відмічали і зміни в показниках абсолютної та відносної маси селезінки і гардерової залози. Гістологічним дослідженням встановлено, що гістоструктура селезінки однодобових курей дослідної та контрольної групи була несформованою. В результаті наших досліджень було встановлено, що селезінка птиці, як периферичний орган імунного захисту, формується у 25-добовому віці. Кількість лімфоїдних утворень селезінки в птиці зростала з віком як в дослідній так і у контрольній групах. На 25-ту, 50-ту, 75-ту, 100-ту та 120-ту добу в досліді цей показник був в 2,3; 1,3; 2,2; 2,3; 1,9 рази більше ніж в контролі (P<0,001). Згідно морфометричних досліджень селезінки курей дослідної групи, діаметр лімфоїдних вузликів становив 96,40±1,2 мкм (Р<0,001) на першу, 131,53±5,28 мкм (Р<0,05) − на 15-ту, 146,49±1,83 мкм (Р<0,001) − на 25-ту, 157,67±0,72 мкм (Р<0,001) − на 50-ту, 138,65±1,38 мкм (Р<0,001) − на 75-ту, 142,75±2,79 мкм (Р<0,05) − на 100-ту, 143,0±3,72 мкм (Р<0,001) − на 120-ту добу досліджень. Окрім цього, помітні зміни в збільшенні товщини капсули селезінки відбуваються на 50-ту добу досліджень. Цей показник в дослідній групі даного вікового періоду становив 48,01±0,74 мкм, що на 2,2 % більше ніж в контрольній групі. Основні гістоструктурні зміни селезінки курей відбуваються до 75-ти добового віку життя птиці, це можна пов'язати з тим, що до даного вікового періоду птиця отримує 90 % всіх запланованих вакцинопрофілактичних щеплень і селезінка, як основний імунокомпетентний орган, формує активну імунну відповідь, що відображається у розростанні лімфоїдної тканини та збільшенні кількості лімфоїдних вузликів. За гістологічного дослідження гардерової залози, встановлено помітні зміни в розростанні дифузної лімфоїдної тканини у курей після вакцинації на 25-ту добу. На 50-ту добу життя птиці було виявлено вузликувату лімфоїдну тканину. Щодо показника кількості лімфоїдних вузликів, то у 50-ти добової птиці дослідної групи відмічали тенденцію до зростання в 1,4 рази ніж в контролі. В даний віковий період у вакцинованої птиці зменшується просвіт секреторних часточок залози та відбувається розростання стовпчастого епітелію, висота якого становить 2,33±0,05 мкм, а ширина − 1,15±0,012 мкм. Вищесказане свідчить про те, що гардерова залоза курей, як периферичний орган імунного захисту, вже є сформованою в 50-ти добовому віці. У курей 75-, 100- та 120-добового віку дослідної групи в гардеровій залозі відмічали зростання кількості лімфоїдної тканини. В птиці дослідних груп даних вікових періодів показники кількості лімфоїдних вузликів становили 2,33±0,49 шт (P<0,05); 4,0±0,37 шт (P<0,001); 6,67±0,33 (P<0,001) шт на ум. од. площі (окуляр 10 об'єктив 10) відповідно, що в 2; 3,4; 2,9 рази більше ніж в контролі. В птахів дослідної групи віком 75 діб, при гістологічному дослідженні, виявлено проникнення лімфоїдної тканини в секреторні часточки. Спостерігали тенденцію до збільшення товщини лімфоїдних утворень у дослідної групи птиці на 2,47 мкм порівняно з контролем. При гістологічному дослідженні гардерової залози птиці віком 100 діб відмічали значне розростання сполучної тканини та присутність лімфоїдної тканини. Крім того, при вивченні розташування імунних утворень, їх наявність фіксували в центрі часточок. У птиці віком 100 діб спостерігали невелику кількість секрету в просвіті часточок. В даному віковому періоді ширина стовпчастого епітелію достовірно збільшилась до 1,22±0,024 мкм (P<0,001) в дослідній групі, у контролі становила − 1,02±0,005 мкм. Товщина лімфоїдних утворень вакцинованої птиці віком 100 діб на 8,2 % була більшою (P<0,05), порівняно з контролем. За результатами імуногістохімічних досліджень селезінки та гардерової залози вакцинованих курей було виявлено наявність субпопуляцій лімфоцитів з поверхневими маркерами CD4+. Імуногістохімічними дослідженнями встановлено, що в селезінці птиці лімфоцити з кластерами CD4+ розташовані поодиноко навколо дифузної лімфоїдної тканини, а маркери CD8+ мають різні локуси, у птиці віком від 25-ої по 50-ту добу лімфоцити розташовані дифузно і поодиноко, а у курей 120-добового віку − виявляються лише навколо лімфоїдної тканини. Субпопуляції лімфоцитів з кластерами CD19+ у птиці віком 50 та 120 діб утворюють скупчення навколо лімфоїдної тканини. Вміст CD4+ в селезінці курей мав тенденцію до зниження на 50-ту добу до 14,87±0,41 % в дослідній групі порівняно з попереднім віковим періодом птиці. На 120-ту добу досліджень відбулись зміни кількості лімфоцитів в показнику поверхневого маркеру CD4+, який помітно зріс − на 16,6 % (P<0,001) порівняно з контролем. Збільшення кількості CD8+ було виявлено на 25-ту добу життя вакцинованої птиці, кількість клітин дослідної групи була в 1,5 рази більше ніж в контрольній групі. При вивченні субпопуляції після восьмикратного введення вакцин, показник CD8+ в групі імунізованих курей дещо зріс, кількість клітин становила 12,35±0,43 % (P<0,01). Наступний період (120-та доба) характеризувався збільшенням кількості цих клітин із значним перевищенням показнику контрольної групи. Паралельно з цим, у селезінці вакцинованих курей віком 25 діб спостерігалося зростання імунорегуляторного індексу (ІРІ) в 1,3 рази порівняно з контрольною групою птахів (P<0,05). У курей віком 50 та 120 діб, навпаки, спостерігалася тенденція до зниження цього показника. Достовірне збільшення відсоткового вмісту виявлено у селезінці субпопуляцій CD19+ після імунізації птиці. Так, на 25-ту добу спостерігалося збільшення кількості CD19+ до 14,44±0,22 % у дослідній групі, в контролі − 7,79±0,41%, а на 120-ту добу цей показник був в 3,5 рази вищим ніж в контролі (P<0,01). Нашими дослідженнями було встановлено найбільшу кількість субпопуляції В-лімфоцитів в гардеровій залозі з маркерами CD19+. Загалом В-лімфоцити розміщуються дифузно у міжчасточковій сполучній тканині, навколо секреторних часточок, поблизу кровоносних судин в дифузній лімфоїдній тканині та лімфоїдних вузликах. Розміщення Т-хелперів (CD4⁺) відмічали поблизу залозистих часточок у лімфатичній тканині та в міжчасточковій сполучній тканині, а також поблизу лімфоїдних вузликів і всередині них. Цитотоксичні лімфоцити (CD8+) були виявлені поодиноко в лімфоїдній тканині залози та в її секреторних часточках. Встановлено, що вміст CD4+ був у 1,4 рази (Р<0,01) більшим у вакцинованої птиці віком 25 діб, порівняно з невакцинованою. На 50-ту, та 120-ту добу CD4+ в групі імунізованих курей становили 1,47±0,12 % та 2,35±0,14 % відповідно. Відсоток клітин кластера CD8+ в гардеровій залозі імунізованих курей змінювався з віком. До 25-добового віку не було виявлено лімфоцитів із C8+ маркером як в дослідній, так і контрольній групі. У птиці віком 50 діб відзначали появу лімфоцитів з C8+ маркером та тенденцію до збільшення кількості даних клітин в органах імунного захисту. Відповідно змінювався і імунорегуляторний індекс: в дослідній групі 50-добового віку він знизився у 1,1 рази, а в 120-добовому віці у 1,2 рази стосовно контролю (Р<0,01). Достовірне збільшення відсоткового вмісту відзначено в субпопуляції CD19+ після вакцинації курей. Так, у курей 50-добового віку даний показник достовірно зростав у 1,3 рази. Максимальний рівень клітин виявляли на 120-ту добу, коли показник CD19+ в групі імунізованих курей становив 9,23±0,11 % (P<0,01). Таким чином, вивчення складу лімфоцитів з маркерами CD4+, CD8+ та CD19+ в селезінці та гардеровій залозі є перспективним, оскільки це допомагає розширити наші знання про структуру, диференціацію та формування імунної відповіді в органах імунного захисту за моно- та полівалентної імунізації.

Thesis for obtaining the scientific degree of Ph.D. in the field of knowledge 21 «Veterinary medicine», specialty 211 «Veterinary medicine». Polissia National University. Zhytomyr, 2023.The study of the organs of chickens was carried out in the branch «Solotvyno Poultry Farm» of LLC «Zeleny Val» in the village of Staryi Solotvyn, Berdychiv district, Zhytomyr region during 2019–2023. With the use of complex research methods, the macro- and microscopic structure of the spleen and Harderian gland in vaccinated and intact birds aged 1, 15, 25, 50, 75, 100, 120 days was determined. The dissertation work was carried out as an integral part of scientific research of the Department of Internal Pathology, Obstetrics, Surgery and Physiology of the Faculty of Veterinary Medicine of Polissia National University «Morphology of the spleen and Harderian gland of chickens in the post-vaccination period», state registration number 0120U101080 (2019-2023). To achieve the goal and objectives of scientific research on the effect of mono- and polyvalent vaccination on the spleen and Harderian gland, we conducted comprehensive studies. Hematologic (morphological – the number of erythrocytes, leukocytes, platelets; biochemical – the content of hemoglobin, protein, lipid, carbohydrate, electrolyte, enzyme fractions of blood serum) were used; anatomical (localization of organs, macroscopic structure of the spleen and Harderian gland); histological (cyto- and histoarchitectonics of the spleen and Harderian gland); morphometric (changes in absolute and relative indicators and their structurally functional units); immunohistochemical (number and localization of lymphocyte populations with surface markers CD4⁺, CD8⁺, CD19⁺) and statistical (processing of digital data to determine the likelihood of changes in indicators) research methods. It is impossible to imagine the epizootic well-being of poultry farms without the use of immunoprophylaxis. However, the urgent problem of today is the choice of optimal immunization programs. The market for immune drugs offers a large number of vaccines to prevent infectious diseases of poultry. Therefore, the study of the morphology of the organs of the immune system of chickens allows us to assess the effectiveness of vaccine prophylaxis among livestock at the cellular and tissue level. According to the plan of immunization of rearing stock on the farm, poultry is vaccinated once against Marek's disease and reduced egg production syndrome, twice against infectious bursal disease, three times against Newcastle disease and five times against infectious bronchitis of chickens. At the same time, monovaccines are used nine times, and at 100 days of age, a complex polyvalent vaccine against infectious bronchitis, Newcastle disease and reduced egg production syndrome is used once. Hematological screening of poultry was carried out on clinically healthy chickens of two groups aged 1, 15, 25, 50, 75, 100 and 120 days: the first control group – non-immunized, the second experimental group – immunized. The study of the morphological parameters of poultry blood is an important criterion during the immunization of livestock. We analyzed the dynamics of blood cells, hemoglobin content, ESR and leukogram of birds on the 1st, 15th, 25th, 50th, 75th, 100th, 120th day of life. As a result of our studies, the hemoglobin content of immunized poultry on the first, 15th, 25th day of research was 98.51±0.44 g/l, 92.46±0.30 g/l, 94.63±0.20 g/l and remained at this level for up to 75 days. On the 100th and 120th days of the study, the hemoglobin content of the experimental group increased by 7.4 % and 7.9 % relative to the control, which indicates an increase in the oxygen-transport function of the blood, and intensive synthesis of hemoglobin in erythrocytes due to vaccine prophylaxis. When analyzing the data on the number of erythrocytes of the experimental group in the blood of one-day-old birds, the lowest value was found – 1.68±0.05 T/l. By the 75th day, the number of erythrocytes in the experimental group increased by 12.9% relative to the control (P<0.001). An increase in the number of erythrocytes in the blood of poultry of experimental groups indicates an insufficient amount of oxygen in the body of poultry against the background of the use of mono- and polyvalent vaccines. When studying the number of platelets of the experimental group of poultry, it was found that – 79.92±0.45 T/l, 88.91±0.40 T/l (P<0.001), 97.47±0.57 T/l (P<0.001), on the first, 25th, 120th day, indicates the formation of the immune system of poultry with age. Our research has established that leukocytes play a major role in the formation of the immune response. In poultry, the number of leukocytes differed significantly after vaccination, and amounted to 20.53±0.45 G/l (P<0.01), 25.11±0.58 G/l (P<0.001), 30.46±0.42 G/l (P<0.001), 28.77±0.35 G/l (P<0.001), 28.93±0.78 G/l (P<0.001), 31.20±1.03 G/l (P<0.001), 22.90±0.62 G/l (P<0.01) in the experimental group 1, 15, 25, 50, 75, 100 and 120 day-old birds, which is 7.2% (P<0.01); 20.4% (P<0.001); 16.7% (P<0.001); 17.4% (P<0.001); 30.3% (P<0.001); 29.1% (P<0.001); 13.5% (P<0.01) more than in the control group. There were no significant changes in ESR on the first day of life in the experimental and control groups of poultry, on day 120 the indicator was the highest and amounted to 7.67±0.56 mm/h (P<0.001) in the experimental group, which indicates an increase in the concentration of protein components of blood plasma with age. On the first day of research in poultry after the introduction of the first vaccine, there were changes in the lymphocyte profile. The relative number of lymphocytes increased by 12% (P<0.05) in one-day-old chickens of the experimental group compared to the control. Changes in the leukogram of poultry with vaccination among the monocytic series were observed. The highest monocyte counts were recorded on the 100th and 120th days. With the age-related dynamics of hematological indicators, it was found that the lymphocyte blood profile predominates in the body of chickens, which indicates the immune reaction of the bird's body after the introduction of mono- and polyvalent vaccines. The conducted studies revealed an increase in some blood parameters of 100-day-old chickens of the experimental group, after the last immunization with a polyvalent vaccine compared to the control group, namely: an increase in the content of total protein by 8.6 % (P<0.001), albumin – by 12.6 %, total bilirubin – by 19.6 % (P<0.05), a tendency to increase the level of uric acid by 8.7 %, creatinine content – by 7%, a probable increase in glucose levels – by 20.3 % (P<0.001), hyperenzyme: alanine aminotransferase by 31 % (P<0.001), gamaglutamine transferase by 21.2 % (P<0.001), aspartate aminotransferase by 7.9 % (P<0.001), alpha-amylase by 3.9 % (P<0.001), alkaline phosphatase by 11.9 % (P<0.05), lactate dehydrogenase by 18.2 % (P<0.001), creatinine kinase by 25.7 % (P<0.001). In this regard, we can make an assumption about the stimulation of biochemical processes in the body of poultry against the background of vaccine prophylaxis. Changes also occurred in the mineral metabolism of the body of chickens after the introduction of the last polyvalent vaccine. It was found that the content of total calcium and phosphorus in the blood serum of poultry of 100 days of age of the experimental group was 2.1% mmol/l and 3.4% (P<0.05) more than in the control. An increase in the mineral metabolism of chickens indicates an improvement in the functioning and passage of life processes in the body of poultry in the post-vaccination period. A significant marker of the lipid profile of the poultry body is the content of triglycerides, which on the 100th day in vaccinated chickens was 19.3 % (P<0.05) higher than in the control group. An increase in the level of triglycerides in the blood serum of poultry during vaccination indicates a predisposition of the body to the development of cardiovascular diseases, pathologies of the digestive system and metabolic disorders. The content of lipoproteins in the blood of experimental high-density birds on the 100th day of the study, after the administration of the last vaccine, was 7.3% (P<0.001), more than in the control. In chickens of the experimental group aged 100 days, low-density lipoproteins were 0.35±0.006 mmol/l, that is, there was a tendency to increase this indicator by 2.3 % in the control, which indicates the active phase of cholesterol excretion from the body of poultry during vaccination prophylaxis. When analyzing the live weight of poultry with the use of multiple vaccination prophylaxis, it was found that the live weight of birds of one day of age was almost the same in the experimental and control groups. By the 15th day, there was a tendency to increase this indicator in both groups. Live weight of poultry by the 25th day increased by 6.7% (P<0.01) in vaccinated chickens relative to control. The trend towards an increase in the live weight of poultry occurred in the following age groups, which indicates a more intensive growth and development of vaccinated chickens. Accordingly, changes in the absolute and relative mass of the spleen and Harderian gland were noted. Histological examination found that the histostructure of the spleen of one-day-old chickens of the experimental and control groups was unformed. As a result of our research, it was found that the spleen of birds, as a peripheral organ of immune defense, is formed at the age of 25 days. The number of lymphoid formations of the spleen in poultry increased with age in both the experimental and control groups. On the 25th, 50th, 75th, 100th and 120th days in the experiment, this indicator was 2.3; 1,3; 2,2; 2,3; 1.9 times more than in the control (P<0.001). According to morphometric studies of the spleen of chickens of the experimental group, the diameter of lymphoid nodules was 96.40±1.2 nm (P<0,001) for the first, 131.53±5.28 nm (P<0.05) − for the 15th, 146.49±1.83 nm (P<0.001) − for the 25th, 157.67±0.72 nm (P<0.001) − for the 50th, 138.65±1.38 nm (P<0.001) − for the 75th, 142.75±2.79 nm (P<0.05) − for the 100th, 143.0±3.72 nm (P<0.001) − for the 120th day of the study. In addition, noticeable changes in the increase in the thickness of the spleen capsule occur on the 50th day of the study. This indicator in the experimental group of this age period was 48.01±0.74 nm, which is 2.2% more than in the control group. The main histostructural changes in the spleen of chickens occur before the 75-day age of the bird's life, this can be attributed to the fact that by this age the bird receives 90% of all planned vaccine-prophylactic vaccinations and the spleen, as the main immunocompetent organ, forms an active immune response, which is reflected in the proliferation of lymphoid tissue and an increase in the number of lymphoid nodules. According to the histological examination of the Harderian gland, noticeable changes in the growth of diffuse lymphoid tissue in chickens after vaccination on the 25th day were found. On the 50th day of the bird's life, nodular lymphoid tissue was found. As for the indicator of the number of lymphoid nodules, in 50-day-old birds of the experimental group, there was a tendency to increase 1.4 times than in the control. At this age, the lumen of the secretory lobules of the Harderian gland decreases in vaccinated birds and there is a proliferation of columnar epithelium, the height of which is 2.33±0.05 nm, and the width is 1.15±0.012 nm. The above indicates that the Harderian gland of chickens, as a peripheral organ of immune defense, is already formed at 50 days of age. In chickens of 75-, 100- and 120-day age of the experimental group, an increase in the amount of lymphoid tissue was noted in the Harderian gland. In poultry of the experimental groups of these age periods, the number of lymphoid nodules was 2.33±0.49 pcs (P<0.05); 4.0±0.37 pcs (P<0.001); 6.67±0.33 (P<0.001) pcs per mind Od. area (eyepiece 10, objective 10), respectively, that in 2; 3,4; 2.9 times more than in the control. In birds of the experimental group aged 75 days, histological examination revealed the penetration of lymphoid tissue into the secretory lobules. There was a tendency to increase the thickness of lymphoid formations in the experimental group of poultry by 2.47 nm compared to the control. During the histological examination of the Harderian gland of birds aged 100 days, a significant proliferation of connective tissue and the presence of lymphoid tissue were noted. In addition, when studying the location of immune formations, their presence was recorded in the center of the lobules. In a bird aged 100 days, a small amount of secretion was observed in the lumen of the lobules. In this age period, the width of the columnar epithelium significantly increased to 1.22±0.024 μm (P<0.001) in the experimental group, in the control group it was − 1.02±0.005 μm. The thickness of lymphoid formations of vaccinated birds aged 100 days was 8.2% higher (P<0.05) compared to the control. According to the results of immunohistochemical studies of the spleen and Harderian gland of vaccinated chickens, the presence of subpopulations of lymphocytes with CD4⁺ surface markers was revealed. Immunohistochemical studies have established that in the spleen of poultry, lymphocytes with CD4⁺ clusters are located singly around diffuse lymphoid tissue, and CD8⁺ markers have different loci, in birds aged from the 25th to the 50th day, lymphocytes are located diffusely and singly, and in chickens of 120 days of age they are found only around the lymphoid tissue. Subpopulations of lymphocytes with CD19⁺ clusters in birds aged 50 and 120 days form clusters around lymphoid tissue. The CD4⁺ content in the spleen of chickens tended to decrease on day 50 to 14.87±0.41% in the experimental group compared to the previous age period of poultry. On the 120th day of the study, there were changes in the number of lymphocytes in the CD4⁺ surface marker, which significantly increased by 16.6% (P<0.001) compared to the control. An increase in the number of CD8⁺ was detected on the 25th day of life of the vaccinated bird, the number of cells in the experimental group was 1.5 times higher than in the control group. In a study of the subpopulation, after eight doses of vaccines, the CD8⁺ count in the immunized chicken group increased slightly, with a cell count of 12.35±0.43% (P<0.01). The next period (the 120th day) was characterized by an increase in the number of these cells with a significant excess of the control group. At the same time, in the spleen of vaccinated chickens aged 25 days, an increase in the immunoregulatory index (IRI) was observed by 1.3 times compared to the control group of birds (P<0.05). In chickens aged 50 and 120 days, on the contrary, there was a tendency to decrease this indicator. A significant increase in percentage was found in the spleen of CD19⁺ subpopulations after immunization of poultry. Thus, on the 25th day, there was an increase in the number of CD19⁺ up to 14.44±0.22% in the experimental group, in the control – 7.79±0.41%, and on the 120th day this indicator was 3.5 times higher than in the control (P<0.01). Our studies found the largest number of subpopulations of B-lymphocytes in the Harderian gland, with CD19⁺ markers. In general, B lymphocytes are located diffusely in the interlobular connective tissue, around the secretory lobules, near the blood vessels in the diffuse lymphoid tissue and lymphoid nodules. Location of T-helper cells (CD4⁺) was noted near glandular lobules in lymphatic tissue and in interlobular connective tissue, as well as near and within lymphoid nodules. Cytotoxic lymphocytes (CD8⁺) have been detected singly in the lymphoid tissue of the gland and in its secretory lobules. It was found that the CD4⁺ count was 1.4 times (P<0.01) higher in vaccinated birds aged 25 days compared to unvaccinated birds. On the 50th and 120th days, CD4⁺ in the immunized chicken group was 1.47±0.12% and 2.35±0.14%, respectively. The percentage of CD8⁺ cluster cells in the Harderian gland of immunized chickens changed with age. Up to 25 days of age, no lymphocytes with the CD8⁺ marker were detected in both the experimental and control groups. In birds aged 50 days, the appearance of lymphocytes with the CD8⁺ marker and a tendency to increase the number of these cells in the immune defense organs were noted. Accordingly, the immunoregulatory index also changed: in the experimental group of 50 days of age it decreased by 1.1 times, and in the 120-day age by 1.2 times relative to the control (P<0.01). A significant increase in percentage was observed in the CD19⁺ subpopulation after vaccination of chickens. So, in chickens of 50 days of age, this indicator significantly increased by 1.3 times. The maximum cell count was detected on day 120, when the CD19+ count in the group of immunized chickens was 9.23±0.11% (P<0.01). Thus, the study of the composition of lymphocytes with CD4⁺, CD8⁺ and CD19⁺ markers in the spleen and Harderian gland is promising, as it helps to expand our knowledge of the structure, differentiation and formation of the immune response in the immune defense organs of mono- and polyvalent immunization.