Assessment of ecological sustainability of the landscape of the Prypiat River basin within the Volyn region

Abstract

The relevance of the research lies in the fact that, in the context of the global concept of sustainable development, one of the leading tasks is to maintain the sustainability of natural ecosystems by finding optimal strategies for the development of socio-economic systems. The purpose of the research is to assess the environmental sustainability of the landscapes of the Prypiat River basin within the territorial communities of the Volyn Oblast in the current conditions of the region's development. The methods used to achieve this goal included the calculation of the landscape ecological sustainability coefficient based on the systematization of statistical reporting data, followed by comparative geographical analysis and environmental mapping using ArcMap and ArcGIS Pro. The main results of the research show that the coefficient of ecological stability of landscapes in the Prypiat River basin is in the range of 0.22–5.39 and assesses landscapes from the level of «unstable with pronounced instability» to «stable, with pronounced stability». The distribution of land areas in the territorial communities located in the Tsyr sub-basin determines the landscape haracterization at the level of «stable, with pronounced stability». Within the territorial communities of the Vyzhivka sub-basin and the upper reaches of the Prypiat River, the landscapes are «conditionally stable» – «stable». Within the communities of the Turia sub-basin – from «unstable» to «stable, with pronounced stability». Within the communities of the Stokhid sub-basin – from «unstable» to «stable, with pronounced stability». The territorial communities of the middle part of the Styr sub-basin are represented by landscapes ranging from «unstable, with pronounced instability» to «stable, with pronounced stability». In general, more ecologically stable landscapes are located in the northern part of Volyn Oblast, due to the large areas of forested land. Environmental instability of landscapes is typical for the southern part of the region due to large areas of ploughed land. The practical value of the work lies in obtaining regional variations in the assessment of ecological stability of landscapes, which is important to consider when developing coordinated concepts between communities and environmental management bodies on a basin basis to achieve sustainable development goals in socio-ecological systems.

Актуальність досліджень полягає в тому, що в розрізі глобальної концепції сталого розвитку, одним із провідних завдань є підтримання стійкості природних екосистем через пошук оптимальних стратегій розвитку соціо-економічних систем. Мета досліджень – оцінка екологічної стійкості ландшафтів басейну річки Прип'ять у межах територіальних громад Волинської області в сучасних умовах розвитку регіону. Методи, що використовувались для досягнення мети, включали розрахунок коефіцієнту екологічної стійкості ландшафту на основі систематизації статистичних звітних даних, з наступним порівняльно-географічним аналізом і проведенням екологічного картографування засобом ArcMap та ArcGIS Pro. Основні результати досліджень свідчать, що коефіцієнт екологічної стабільності ландшафтів у басейні р. Прип'ять знаходиться у межах 0,22–5,39 і оцінює ландшафти від рівня «нестабільні з яскраво вираженою нестабільністю» до «стабільні, з яскраво вираженою стабільністю». Розподіл площ земель у територіальних громадах, які знаходяться у суббасейні р. Цир, зумовлює характеристику ландшафтів на рівні «стабільні, з яскраво вираженою стабільністю». У межах територіальних громад суббасейну р. Вижівка та верхів'я р. Прип'ять – «умовно стабільні» – «стабільні». У межах громад суббасейну р. Турія – від «нестабільні» до «стабільні, з яскраво вираженою стабільністю». У межах громад суббасейну р. Стохід від «нестабільні» до «стабільні, з яскраво вираженою стабільністю». Територіальні громади середньої частини суббасейну р. Стир представлені ландшафтами від «нестабільні, з яскраво вираженою нестабільністю» до «стабільні, з яскраво вираженою стабільністю». У цілому, більш екологічно-стабільні ландшафти розміщені в північній частині Волинської області, що завдячує великим площам лісовкритих земель. Екологічна нестабільність ландшафтів характерна для південної частини області через значні площі розораних земель. Практична цінність роботи полягає в отриманні регіональних варіацій оцінки екологічної стабільності ландшафтів, що важливо враховувати при розробці узгоджених концепцій між громадами та органами управління природокористуванням за басейновим принципом, для досягнення цілей сталого розвитку в соціоекологічних системах.