Analysis of cassava farming efficiency as a supporter of post-COVID-19 rural economic changes in wonogiri regency

Abstract

Cassava farming, as an important commodity in agriculture in Wonogiri Regency, is necessary for structural changes in the rural economy of Wonogiri Regency in post-COVID-19 conditions. This study aims to determine the level of efficiency and analyse the elasticity of cassava farming. The Data Envelopment Analysis is used in analysing the efficiency of cassava farming, while multiple linear regression analysis is used in analysing production elasticity. The results of Data Envelopment Analysis with an inputoriented model in the study show that farmers have a level of technical efficiency of 64.6%, allocative efficiency of 47.1%, and economic efficiency of 30%. Farmers who are not efficient can increase their efficiency value by using cassava farming inputs. The elasticity of the production of seedlings, manure, SP36 fertilizer, Phonska fertilizer, urea fertilizer, pesticides, and labour is positive. The scale of business results show that farming is in a condition of increasing returns to scale. The addition of production factors has a positive effect on cassava production. However, if production factors are not considered, it will result in additional inputs, decreasing yields. Optimal use of inputs can increase the production scale of cassava farming and increase efficiency. This study can be helpful for the farmers to increase the efficiency level through the efficient use of inputs. They can be helpful for the government in the formulation of rural development plans with farming development and implementing policies to increase the efficiency.

Вирощування маніоки, як важливого товару в сільському господарстві графства Воногірі, є необхідним для структурних змін у сільській економіці графства Воногірі в умовах пост-COVID-19. Це дослідження має на меті визначити рівень ефективності та проаналізувати еластичність вирощування маніоки. Для аналізу ефективності вирощування маніоки було використано метод Data Envelopment Analysis, а для аналізу еластичності виробництва – множинний лінійний регресійний аналіз. Результати Data Envelopment Analysis з використанням моделі, орієнтованої на вхідні ресурси, показують, що фермери мають рівень технічної ефективності 64,6 %, ефективності розподілу 47,1 % та економічної ефективності 30 %. Фермери, які не є ефективними, можуть підвищити свою ефективність, використовуючи фактори виробництва маніоки. Еластичність виробництва розсади, гною, добрива SP36, добрива Фонська, карбаміду, пестицидів та робочої сили є позитивною. Масштаб бізнес-результатів показує, що фермерське господарство перебуває в стані зростаючої віддачі від масштабу. Додавання факторів виробництва має позитивний вплив на виробництво маніоки. Однак, якщо не враховувати фактори виробництва, це призведе до додаткових витрат, що знизить врожайність. Оптимальне використання факторів виробництва може збільшити масштаби виробництва маніоки та підвищити ефективність. Це дослідження може бути корисним для фермерів для підвищення рівня ефективності за рахунок ефективного використання факторів виробництва. Воно може бути корисним для уряду при розробці планів розвитку сільських територій, що включають розвиток фермерства та реалізацію політики підвищення ефективності.