DSpace Регистрация
 

Institutional Repository of Polissia National University >
Інститути, факультети та підрозділи університету >
Факультети >
Права, публічного управління та національної безпеки >
Кафедра суспільних наук >
Статті >

Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/15153

Название: Точне і неточне у науковому пізнанні
Другие названия: Precise and imprecise in the scientific research
Авторы: Шевчук, С. Ф.
Shevchuk, S.
Ключевые слова: точне знання
precise knowledge
неточне знання
imprecise knowledge
точність опису
preciseness of description
критерій науковості
criteria of being scientific
класичний тип раціональності
classic rationality type
математика
mathematics
невизначеність
indefiniteness
приблизне знання
approximate knowledge
Дата публикации: 2023
Издатель: Львівський національний університет імені Івана Франка; Гельветика
Библиографическое описание: Шевчук С. Ф. Точне і неточне у науковому пізнанні / С. Ф. Шевчук // Вісник Львівського університету. Сер. Філософсько-політологічні студії. – 2023. – Вип. 46. – С. 210-216.
Аннотация: Автор звертає увагу на те, що на тлі поглиблення інтеграційних процесів сучасності виникає потреба переосмислення загальновживаних понять та термінів науки. До них належать, зокрема, і поняття точного і неточного у науковому пізнанні. Зміст понять «точне» і «неточне» розкривається шляхом виявлення та встановлення обмеженості в сучасних умовах підстав, започаткованої в Новий час, традиції – абсолютизувати точність та вважати її загальним критерієм науковості як такої. Показано, що з розвитком наукового пізнання вчені-природознавці зіштовхнулись з труднощами у встановленні абсолютно точних результатів, як того вимагали принципи класичної науки. Таким чином, поступово починає змінюватись (розширюватись) розуміння змісту поняття точності. Воно ніби зміщується з оцінки результату на оцінку методу, адже правильність знання залежить не лише від точності вимірів; наростає розуміння його залежності від відповідності всієї процедури дослідження вимогам методології і від інтерпретації отриманих знань. У статті йдеться про кількісний та якісний аспекти розуміння точності, у зв’язку з чим наголошується, що сучасний стан розвитку науки та суспільства вимагає гармонійного поєднання обох аспектів. Історія ж науки знає періоди переважання, абсолютизації то одного, то іншого аспекту в розумінні точності наукового пізнання. Встановлюється особливість розуміння точності в науках про природу та науках про людину. Йдеться про те, що специфіка предмету дослідження гуманітарних наук вимагає зведення до мінімуму кількісних вимірювань, зосередження переважно на спільності інтуїцій, які і дозволяють вченим транслювати свої думки науковому співтовариству. У висновку констатується, що зі зміною історичних етапів розвитку людського пізнання відбувається зміна ставлення до критеріїв суворості (точності) знання. Якщо раніше «неточне знання» асоціювалось з неповним, як знання «другого ґатунку», то тепер саме «точне знання» (у традиційному сенсі слова, тобто добре структуроване, формалізоване, математизоване) являє собою неповне, обмежене.
The author draws attention to the fact, that on the background of modern integration processes development, there appears a necessity of redefining the commonly used terms and notions of science. Here belongs also the understanding of precise and imprecise in the scientific research. The meaning of notions precise» and «imprecise» is being revealed in the modern conditions by means of determining limitations of fundamentals of the tradition, developed during the New era, demanding to make absolute the preciseness and consider the latter to be the general criterion of science as it is. It is demonstrated, that in the course of the development of scientific research, the scientists exploring natural sciences encountered difficulties in obtaining absolutely precise results, as demanded by the principles of classic science. Thus, the understanding of the meaning of preciseness is slowly starting to change (to expand). It is as if being shifted from the evaluation of the result to the evaluation of the method, because the correctness of the knowledge does not depend solely upon the exactness of measurements; there is spreading an understanding, that is depends upon the correspondence of the whole research method to the methodological demands and upon the interpretation of the knowledge received. The article is about the quantitative and qualitative aspects in the understanding of preciseness, and it’s accented that the modern development state of science and society demand a harmonic unification of both aspects. The history of science knows periods of prevailing and absolutization of one or the other aspect in the meaning of understanding of the preciseness/strictness of scientific research. There is being traced the peculiarity in understanding preciseness in natural sciences and science of man. It is meant, that the specifics of the research subject in the humanitarian (arts) sciences demands minimizing of quantitative measurements and concentrating mainly upon the unity of intuitions, which allow scientists to translate their thoughts to the scientific fellow community. It is stated in the conclusion that along with the changing of the periods of historical development of the human research, there is going on a change in the human attitude to the criteria of the preciseness (strictness) of knowledge. If before the «imprecise knowledge» was associated with incomplete knowledge, as the «second grade» knowledge, today on the contrary, the «precise knowledge» (in the traditional sense of the word, meaning a well-structured, formalized, mathematically proven knowledge) appears to be incomplete and limited knowledge.
URI: http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/15153
ISSN: 2307-1664
Располагается в коллекциях:Статті

Файлы этого ресурса:

Файл Описание РазмерФормат
VLU_2023_46_210-216.pdf266,26 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть
View Statistics

Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.

 

ISSN 2414-519X © 2014-2024 Полесский университет