The economic impact of agroforestry practice in production forest areas, Central Java province, Indonesia

Abstract

The concept of Joint Community Forest Management in Indonesia is an effort to involve communities in forest management through agroforestry to support forest sustainability. Agroforestry (or persilan in local language) carried out by pesanggem in the KPH Kebonharjo and KPH Mantingan Working Areas significantly contributes to the pesanggem household income. This research wants to measure the provision of agroforestry on pesanggem household income and examine agroforestry factors that influence pesanggem household income. Data collection techniques through surveys and observations of 216 pesanggem households were carried out in the KPH Kebonharjo and KPH Mantingan areas, divided into eight villages respectively. The data was then analyzed descriptively and by multiple linear regression analysis. The research results found that the agroforestry pattern through land plots refers to agricultural activities by pesanggem in forest areas by utilizing forest land belonging to Perum Perhutani as agricultural/persilan for planting seasonal crops. Persilan contributions provide a moderate contribution to pesanggem households in KPH Kebonharjo and KPH Mantingan with a total contribution percentage of 38% or IDR 11,000,000 per household per year with details for each KPH Kebonharjo 44% (IDR 10,900,000 per household per year) and KPH Mantingan 33% (Rp. 11,200,000 per household per year). Based on the results of linear regression analysis, some variables significantly influence measurements with degrees of confidence of 85%, 95%, and 99%. The variables agricultural equipment (sig. 0.133), distance to agroforestry land (sig. -0.051), labor utilization (sig. 0.038), and land area of land persil (sig. 0.001) show an influence on the agroforestry income of pesanggem households in KPH Kebonharjo. In addition, the variables farming income (sig. -0.143), other income (sig. 0.048), area of land plots (sig. 0.037), and distance to agroforestry land (sig. 0.001) show an influence on the agroforestry income of pesanggem households, at KPH Mantingan. This research provides valuable insights into the complex relationships between agroforestry, production forests, and economic dynamics, providing a foundation for sound policy-making and encouraging environmentally conscious economic growth.

Концепція спільного ведення лісового господарства громадами в Індонезії – це спроба залучити громади до управління лісами через агролісомеліорацію для підтримки стійкості лісів. Агролісомеліорація (або персілан місцевою мовою), яку здійснюють песанггем у робочих зонах KPH Кебонхарджо та KPH Мантінган, робить значний внесок у дохід домогосподарств песанггем. Це дослідження має на меті виміряти вплив агролісомеліорації на доходи домогосподарств песангемів та вивчити фактори агролісомеліорації, які впливають на доходи домогосподарств песангемів. Збір даних здійснювався шляхом опитування та спостереження за 216 домогосподарствами песангемів у районах KPH Кебонхарджо та KPH Мантінган, розділених на вісім сіл відповідно. Потім дані були проаналізовані описово та за допомогою множинного лінійного регресійного аналізу. Результати дослідження показали, що модель агролісомеліорації через земельні ділянки відноситься до сільськогосподарської діяльності песанггема в лісових районах шляхом використання лісових земель, що належать Perum Perhutani, як сільськогосподарських/персілан для посадки сезонних сільськогосподарських культур. Внески персілан забезпечують помірний внесок домогосподарств песангем у KPH Кебонхарджо та KPH Мантінган із загальним відсотком внеску 38 % або 11,000,000 індонезійських рупій на домогосподарство на рік, з деталізацією для кожного KPH Кебонхарджо 44 % (10,900,000 індонезійських рупій на домогосподарство на рік) та KPH Мантінган 33 % (11,200,000 індонезійських рупій на домогосподарство на рік). За результатами лінійного регресійного аналізу, деякі змінні суттєво впливають на вимірювання зі ступенем достовірності 85%, 95% та 99%. Змінні сільськогосподарське обладнання (sig. 0,133), відстань до агролісомеліоративних земель (sig. -0,051), використання робочої сили (sig. 0,038) та площа земельної ділянки персіл (sig. 0,001) демонструють вплив на дохід від агролісомеліорації домогосподарств песанггем в KPH Кебонхарджо. Крім того, змінні дохід від фермерства (sig. -0,143), інші доходи (sig. 0,048), площа земельних ділянок (sig. 0,037) та відстань до агролісомеліоративних земель (sig. 0,001) демонструють вплив на дохід від агролісомеліорації домогосподарств песангемів у KPH Мантінган. Це дослідження надає цінну інформацію про складні взаємозв'язки між агролісомеліорацією, виробничими лісами та економічною динамікою, забезпечуючи основу для розробки обґрунтованої політики та сприяння екологічно свідомому економічному зростанню.