Distribution and clinical and biochemical status of D-hypovitaminosis in calves of black-and-white breed in winter-stall period

Abstract

Many scientific papers, which comprehensively covered violations of D-vitamin and phosphorus calcium metabolism devoted to pathology of metabolism in young cattle. A characteristic feature of most of these diseases is that they are mostly hidden the stage of flow at which the developing pathobiochemical disorders, back even to the stage of pathognomonic symptoms. Among the latter, D-hypovitaminosis is particularly common. It is characterized by a violation of the formation of bone tissue and its calcification with the following functional changes in the nervous, cardiovascular, digestive and respiratory systems. In addition to the lack of vitamin D, other hypovitaminosis – A, B1, C, as well as zinc deficiency, manganese, copper and cobalt contribute to the development of this pathology. Also, one of the important reasons is a deficiency or violation of the optimal ratio of Calcium and Phosphorus. It was found that it should be in the diet of ruminants 1.5–2:1. The diagnosis of the disease at this stage can be made only by special, including laboratory methods of investigation.

Багато наукових праць, які всебічно висвітлювали порушення метаболізму D-вітаміну та фосфору, присвячені патології метаболізму у молодняку великої рогатої худоби. Характерною особливістю більшості цих захворювань є те, що вони в основному приховані на стадії перебігу, на якій розвиваються патобіохімічні порушення, навіть до стадії патогномонічних симптомів. Серед останніх особливо поширений D-гіповітаміноз. Характеризується порушенням формування кісткової тканини та її кальцифікацією з наступними функціональними змінами нервової, серцево-судинної, травної та дихальної систем. Окрім нестачі вітаміну D, розвитку цієї патології сприяють інші гіповітамінози – A, B1, C, а також дефіцит цинку, марганцю, міді та кобальту. Також однією з важливих причин є дефіцит або порушення оптимального співвідношення кальцію та фосфору. Було встановлено, що воно повинно бути в раціоні жуйних тварин 1,5–2:1. Діагностика захворювання на цьому етапі може бути лише спеціальними, у тому числі лабораторними методами дослідження.