Вплив лісогосподарської діяльності на ландшафтно-рекреаційні показники лісових ділянок лісопаркової частини лісів зеленої зони Житомира

Abstract

У лісах зеленої зони Житомира, зважаючи на їх функціональні особливості, окрім рекреаційного лісокористування досить, активно ведеться лісогосподарська діяльність. Шляхом аналізу лісовпорядних та виробничих матеріалів було визначено основні показники ведення лісового господарства в межах трьох найбільших лісокористувачів у лісопарковій частині лісів зеленої зони Житомира. Для дослідження впливу лісозаготівлі та протипожежних заходів на рекреаційні показники було проведено польові дослідження на 50-ти пробних площах. Переважаючими за площею лісогосподарськими заходами є вибіркові санітарні рубки, доглядові та інші господарські рубання. Тільки в 2020–2022 рр. у межах рекреаційно-оздоровчих лісів Житомира рубаннями формування і оздоровлення лісів було пройдено від 15до 43 % площ покритих лісом ділянок трьох найбільших лісокористувачів. Під час аналізу проведених рубок у рекреаційно-оздоровчих лісах виявлено, що за останні роки ландшафтні рубання основними лісокористувачами не проводилися. За характером організації ведення лісового господарства у приміських лісах неістотно відрізняється від експлуатаційних лісів. Благоустрій проводився тільки в межах сімох рекреаційних пунктів. Досліджено, що під час проведення санітарних вибіркових рубань у лісопарковій частині лісів зеленої зони на 23 % площ було відзначено зміну типу ландшафту із закритого на напіввідкритий. Виявлено, що після проведення санітарних вибіркових рубань в насадженнях відбулося підвищення класу стійкості та естетичної оцінки на одну позицію. Проведення доглядових та інших рубань не вплинули на зміну жодного рекреаційного показника. Оцінено вплив вогневого методу очищення лісосіки від порубкових решток на порушення надґрунтового покриву ділянок. З'ясовано, що цей метод очищення лісосік, який застосовують на 95 % площ лісосік рубань формування і оздоровлення, призводить до порушення від Ідо 4 % площі поверхні ґрунту, що фактично відповідає показникам рекреаційної дигресії на цих ділянках до проведення рубань. Досліджено, що після проведення лісосічних робіт взимку порушення надґрунтового покриву варіювало в межах 8–15 %, літні лісозаготівельні роботи спричиняли значно більше технологічне порушення поверхні ґрунту – від 12 до 52 %. Встановлено, що під час проведення протипожежної мінералізації ґрунту в лісових насадженнях лісопаркової зони частка технологічно пошкодженої поверхні ґрунту становила від 2 до 8 % площ, що у два-чотири рази перевищувало показники рекреаційної дигресії дослідних ділянок. Перспективними є дослідження терміну відновлення рослинного покриву на порушених ділянках внаслідок вогневого очищення лісосічних відходів.

It is the first time that the comparison of recreational digression with technological disturbance of areas after logging operations and fire preventive measures is performed for recreational and health-improving forests of the region. In the course of research, the magnitude of the influence of forestry activities on the recreational indicators of the sites is determined. Using forest management and production materials, the main indicators of forestry management within the three largest forest users of the suburban forest-park part of Zhytomyr are investigated. To study the impact of logging and fire preventive measures on recreational indicators, field studies are conducted on 50 sample plots. In suburban forests of Zhytomyr, the level of intensity of forest management is quite high, as evidenced by the share of plantation areas cleared by felling. For example, the most common forestry measures in the suburban forest-park part of the forests are sanitation selective felling and improvement felling. During the period of 2020–2022, ranging from 15 % to 43 % of the areas covered by the forest were cut down in recreational and health-improving forests. Landscape felling was neither designed nor carried out during the audit period. Removal of certain trees in the course of improvement of individual recreational facilities is carried out during regular improvement felling, sanitation selective felling, and other types of felling without any systematic approach to the landscape-planning organization of the territory of the forest-park area. In terms of organizational features, felling in recreational and health-improving forests do not differ from commercial forests. Conducting sanitation selective felling improves such recreational indicators as the resistance of plantations to recreational loads, aesthetic evaluation, and, in some cases, the spatial structure of plantations. The use of improvement felling and other types of felling does not affect the change of any of the recreational indicators. Moreover, logging operations lead to forestry digression, which is short-term and short-lived during winter felling, and it can be more destructive, exceeding recreational digression by 3–15 times during summer felling. Pyrogenic disturbance of the soil surface during the clearing of forest cutting areas from felling residues, as a rule, does not exceed recreational digression. Conducting fire preventive mineralization of soil can exceed recreational digression by 2–4 times, however, the implementation of this forestry measure isjustified from the point of view not only of preventing the spread of lowland fires, but also of preventing the spontaneous movement of passenger vehicles, which can potentially lead to much greater recreational digression. In the future, there is a prospect of conducting a study of the period of restoration of the above-ground cover on pyrogenically disturbed areas.