Assessment of the stability of common winter wheat breeding lines in multi-environment tests

Abstract

Climate change poses a challenge to agricultural production. To avoid production losses and exploit the emerging potential, adaptation in agricultural management will inevitably be required, in particular through the development of highly adapted and plastic varieties. To obtain wheat varieties combining productivity and stability, in 2018–2021, eight promising breeding lines of common winter wheat were studied in multi-environment eighteen trials at the V.M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine using three sowing dates after two preceding crops. Using ANOVA, it was established that environmental conditions had the highest reliable contribution to the yield variation (72.09%), genotype-environment interaction and genotype had significantly less (25.30% and 2.61%, respectively). The sowing dates for the preceding crops had a significant effect on the variation in the line productivity. Higher yields were received after green manure (mustard) in 2019 and 2020. The stable maximum level of productivity in terms of sowing dates was after preceding crop mustard as green manure for sowing on October 5 (the third term) and after maize for silage for sowing on September 25 (the second term). It was found that the conditions of the second sowing date were as an analytical background for selection of high-yielding lines of winter wheat. For practical breeding work, the breeding lines Lutescens 36921, Erythrospermum 36866, Erythrospermum 36802 were selected and released as new varieties Trudovnytsia Myronivska, MIP Vyshyvanka, and Gracia Myronivska, which have high yields and adaptability.

Зміна клімату кидає виклик сільськогосподарському виробництву. Щоб уникнути виробничих втрат і використати потенціал, що з'являється, неминуче знадобиться адаптація в управлінні сільським господарством, зокрема шляхом створення високоадаптованих і пластичних сортів. Для отримання сортів пшениці, що поєднують продуктивність і стабільність, у 2018–2021 рр. у Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла Національної академії аграрних наук України вивчали вісім перспективних селекційних ліній пшениці м'якої озимої в багатофакторних дослідах за трьох строків сівби після двох попередніх культур. За допомогою ANOVA було встановлено, що умови середовища мали найбільший достовірний внесок у варіацію врожайності (72,09 %), взаємодія генотип-середовище та генотип мали значно менший внесок (25,30 % та 2,61 % відповідно). Строки сівби попередніх культур мали значний вплив на варіювання продуктивності лінії. Вищі врожаї були отримані після сидерату (гірчиця) у 2019 та 2020 роках. Стабільний максимальний рівень продуктивності за строками сівби був після попередника гірчиці на сидерат за сівби 5 жовтня (третій строк) та після кукурудзи на силос за сівби 25 вересня (другий строк). Встановлено, що умови другого строку сівби були аналітичним фоном для добору високоврожайних ліній озимої пшениці. Для практичної селекційної роботи відібрано селекційні лінії Lutescens 36921, Erythrospermum 36866, Erythrospermum 36802 та створено нові сорти Трудівниця миронівська, МІП Вишиванка та Грація миронівська, які характеризуються високою врожайністю та адаптивністю.