Агроекологічний стан Житомирського Полісся та вплив систем удобрення на родючість ґрунтів, забруднених радіонуклідами

Abstract

У монографії на підставі аналізу джерел опублікованих наукових досліджень та власних авторів висвітлені питання забруднення ґрунтів Житомирської області через 20–25 років після аварії на ЧАЕС та на цьому фоні забруднення ґрунтів важкими металами, зміни родючості ґрунту при переході сільськогосподарського виробництва з 7–8 пільних сівозмін на короткоротаційні (3–4 – пільні). Представлені результати досліджень впливу різних систем удобрення, у тому числі нові промислового виробництва добрива: екобіом та агровіткор, на ріст, розвиток, врожай, якість продукції, енергетичну та економічну ефективність вирощування культур у короткоротаційній чотирьохпільній сівозміні на дерново-підзолистому ґрунті, у 3-й зоні радіоактивного забруднення. У бібліографічний перелік включені видання авторів монографії, вітчизняні та зарубіжні наукові видання по згаданим питанням. Монографія може слугувати в якості науково-методичне видання для науковців і спеціалістів з напрямку екології і землеробства та викладачам, аспірантам і студентам вищих навчальних закладів підготовки спеціалістів агрономічного напрямку.

The monograph, based on the analysis of published scientific research and the authors' own research, highlights the issues of soil contamination in the Zhytomyr region 20–25 years after the Chernobyl accident and, against this background, soil contamination with heavy metals, changes in soil fertility during the transition of agricultural production from 7–8 arable crop rotations to short rotations (3–4 arable). The results of studies of the impact of various fertilisation systems, including new commercially produced fertilisers: ecobiome and agrovit-cor, on the growth, development, yield, product quality, energy and economic efficiency of crops in short-rotation four-manure crop rotation on sod-podzolic soil in the 3rd zone of radioactive contamination are presented. The bibliographic list includes publications of the authors of the monograph, domestic and foreign scientific publications on the above-mentioned issues. The monograph can serve as a scientific and methodological publication for scientists and specialists in the field of ecology and agriculture, as well as for teachers, postgraduate students and students of higher educational institutions training specialists in agronomy.