Порушення екологічної рівноваги у зоні техногенного навантаження сучасних свинокомплексів

Abstract

Мета. Проведення імпактної локальної оцінки вразливості дерново-підзолистого ґрунту сільської селітебної території у зоні впливу сучасних свинокомплексів та обґрунтування способів реабілітації території з порушенням екологічної рівноваги. Методи. Агрохімічні, фізичні, спектрометричні, біометричні (визначення середніх величин, їхніх похибок та ін.). Результати. Проведено агрохімічне дослідження безпідстилкового гною та ґрунту на території, яка знаходиться в зоні впливу свинокомплексів. Орні ґрунти в зоні впливу свинокомплексів характеризуються близькою до нейтральної реакцією середовища, підвищеним умістом рухомого калію, а також дуже високим умістом рухомих сполук фосфору. Вміст рухомих сполук фосфору щодо валових запасів змінюється в межах 33–50% і перевищує аналогічний показник для дерново-підзолистих ґрунтів Житомирської обл. – до 15% у суглинкових і 4–12% у супіщаних. Варіабельність цього показника велика: на ґрунтах легкосуглинкових – 25–27%, на супіщаних – наближається до 50%. У дерново-підзолистих ґрунтах після тривалого внесення органічних добрив, як правило, кількість органофосфатів збільшувалася у 3–4 рази порівняно з ґрунтом без унесення добрив. Динаміка вмісту біогенних елементів за роками свідчить про неухильне зниження вмісту калію у різних фракціях безпідстилкового гною та стабільне збільшення в них фосфору. Це є причиною наявного дисбалансу елементів живлення в ґрунтах у межах території господарської діяльності свинокомплексів, де використовують безпідстилковий свинячий гній як добриво. Висновки. Сформовано інформаційну базу еколого-агрохімічних показників дерново-підзолистого ґрунту у зоні техногенного навантаження сучасних свинокомплексів. На основі отриманих даних розроблятимуться науково обґрунтовані способи зниження техногенного навантаження на навколишнє середовище сучасних свинокомплексів в умовах промивного режиму дерново-підзолистого ґрунту зони Полісся.

The purpose. To make local assessment of vulnerability of sod-podzolic soil village settlement terrains in the area of modern swine-growing complex, and to justify methods of rehabilitation of terrain with disturbed ecology. Methods. Agrochemical, physical, spectrometric, biometrical (determination of mean values, their lapses, etc.). Results. Agrochemical research is carried out of coverless dung and soils in the terrain which are in catchment area swine-growing complex. Arable soils in catchment area of swine-growing complex are characterized by close to neutral response of environment, heightened content of mobile potassium, and also very high content of flexible joints of phosphorus. The content of flexible joints of phosphorus on gross stores varies within the limits of 33–50% and exceeds analogous index for sod-podzolic soils of Zhytomyr region – up to 15% in loamy and 4–12% – in sandy-loam soils. Variability of this index is great: for sandy loam soils – 25–27%, for sandy-loam soils – approach to 50%. In sod-podzolic soils after long manuring, as a rule, amount of organophosphates augmented in 3–4 times in comparison with soil without fertilization. Dynamics of the content of biogenic elements on years testifies to steady lowering the content of potassium in different fractions of coverless dung and stable increase in them of phosphorus. It is the cause of existing unbalance of nutrients in soils within the limits of terrain of economic activities of swine-growing complex where they use coverless pig manure as fertilizer. Conclusions. Information basis is formed of ecological-agrochemical indexes of sod-podzolic soil in zone of technogenic load of modern swine-growing complex. On the basis of the gained data scientifically justified methods will be developed, which will lower technogenic load on environment of modern swine-growing complex in conditions of scouring regimen of sod-podzolic soil of zone of Polissia.