Family homestead settlements – an innovative mechanism of socio-economic management of the territories potential and green tourism development

Abstract

The concept of stage development of society according to L. Klassen and G. Shimemi describes the following stages: urbanization, suburbanization, counterurbanization, reurbanization. The indicator of change is the dynamics of migration processes and socio-economic activity between cities and rural settlements, taking into account local features and stages of development [1]. The long-term existence of cities led to municipal collapses, air, water and soil pollution, problems of transport, water, energy, administrative and other life support, waste disposal problems, mass development (absence of space bases for growth and development). The consequence of the growth of agglomerations is the contraposition of the place of employment of the family to the place of residence (concentration of efforts, attention, time and other personality resources in the workplace not in favor of the family). A separate form of such confrontation is a labor migration when an employee leaves a family temporarily or for a long time, and his own home replaces with an apartment, an official housing or a barrack). Instead, the reciprocal processes of migration are due to the formed system of values associated with views of the future, the environmental care, high level of domestic service. Economic reasons are decisive for people with low-income, when economic security is important. For people with medium and high income, it is decisive to increase the quality of life, security of natural environment and children [3].

Концепція етапного розвитку суспільства за Л. Классеном і Г. Шімемі описує такі етапи: урбанізація, субурбанізація, контрурбанізація, реурбанізація. Показником змін є динаміка міграційних процесів та соціально-економічної активності між містами та сільськими поселеннями з урахуванням місцевих особливостей та етапів розвитку [1]. Тривале існування міст призвело до муніципальних обвалів, забруднення повітря, води та ґрунту, проблем транспорту, води, енергетики, адміністративного та іншого життєзабезпечення, проблем утилізації відходів, масового розвитку (відсутність космічних баз для зростання і розвитку). Наслідком зростання агломерацій є протиставлення місця роботи сім'ї до місця проживання (концентрація зусиль, уваги, часу та інших ресурсів особистості на робочому місці не на користь сім'ї). Окремою формою такого протистояння є трудова міграція, коли працівник тимчасово або на тривалий час залишає сім'ю, а власне житло замінює квартирою, службовим житлом чи бараком). Натомість взаємні процеси міграції зумовлені сформованою системою цінностей, пов'язаних із поглядами на майбутнє, турботою про довкілля, високим рівнем побутового обслуговування. Економічні причини є вирішальними для людей з низькими доходами, коли важлива економічна безпека. Для людей із середніми та високими доходами вирішальним є підвищення якості життя, безпеки навколишнього середовища та дітей [3].