Optimisation of credit strategies in the agro-industrial complex under conditions of market instability

Abstract

The purpose of this study was to analyse the problems of lending to the agroindustrial complex of Kazakhstan and to develop a methodology for its sustainable financing. The study was based on a systematic approach, including theoretical analysis of economic and financial factors, comparative analysis of international practices, as well as the development of subsidy, insurance, and monitoring methods to optimise the sustainability of lending to the agro-industrial complex. The findings of the study revealed that ensuring the sustainability of lending to agro-industrial complex requires a comprehensive approach, including the integration of mechanisms of state regulation, market instruments, and risk management methods. The analysis of existing practices of agro-industrial complex financing in Kazakhstan revealed that the key problems continue to be the high cost of borrowed funds (in 2024 the loan rate was 6% for soft loans, and reached 25–27% in the case of commercial loans), limited access of small and medium-sized farmers to credit resources, as well as the underdevelopment of agricultural risk insurance mechanisms. In this context, the study confirmed the effectiveness of such instruments as interest rate subsidies, state credit guarantees, and the expansion of preferential lending programmes for agricultural producers. According to the findings, this enabled small farmers to access financing in the amount of 10 billion tenge and increase production capacity by 15–20%. Additionally, the study found that in an unstable macroeconomic environment, regular monitoring of macroeconomic factors and adaptation of credit policy to changes in financial markets are significant, as a tonne of grain cost around 80,000 tenge in 2020 and could reach 135,000 tenge by 2024. The use of digital platforms and analytical tools to assess risks and forecast market trends can greatly improve the efficiency of agribusiness credit management. Furthermore, international practices in agricultural finance, particularly models of credit support used in developed and transition economies, can be adapted to the conditions of Kazakhstan, considering the specific features of its agricultural sector and financial system. The obtained findings provided a basis for improving the mechanisms of lending to the agro-industrial complex, increasing the availability of financial resources for agricultural producers, and minimising credit risks in conditions of economic instability.

Метою цього дослідження був аналіз проблем кредитування агропромислового комплексу Казахстану та розробка методології його сталого фінансування. Дослідження базувалося на системному підході, що включає теоретичний аналіз економічних та фінансових факторів, порівняльний аналіз міжнародної практики, а також розробку методів субсидування, страхування та моніторингу для оптимізації сталості кредитування агропромислового комплексу. Результати дослідження показали, що забезпечення сталості кредитування агропромислового комплексу вимагає комплексного підходу, що включає інтеграцію механізмів державного регулювання, ринкових інструментів та методів управління ризиками. Аналіз існуючої практики фінансування агропромислового комплексу в Казахстані показав, що ключовими проблемами продовжують залишатися висока вартість позикових коштів (у 2024 році кредитна ставка становила 6 % для пільгових кредитів та сягала 25–27 % у випадку комерційних кредитів), обмежений доступ малих та середніх фермерських господарств до кредитних ресурсів, а також нерозвиненість механізмів страхування сільськогосподарських ризиків. У цьому контексті дослідження підтвердило ефективність таких інструментів, як субсидії на процентні ставки, державні кредитні гарантії та розширення програм пільгового кредитування сільськогосподарських виробників. Згідно з висновками, це дозволило дрібним фермерам отримати доступ до фінансування в розмірі 10 мільярдів тенге та збільшити виробничі потужності на 15–20 %. Крім того, дослідження показало, що в нестабільному макроекономічному середовищі регулярний моніторинг макроекономічних факторів та адаптація кредитної політики до змін на фінансових ринках є важливими, оскільки тонна зерна коштувала близько 80,000 тенге у 2020 році та може досягти 135,000 тенге до 2024 року. Використання цифрових платформ та аналітичних інструментів для оцінки ризиків та прогнозування ринкових тенденцій може значно підвищити ефективність управління кредитами в агробізнесі. Крім того, міжнародна практика у сфері фінансування сільського господарства, зокрема моделі кредитної підтримки, що використовуються в розвинених та перехідних економіках, може бути адаптована до умов Казахстану, враховуючи специфічні особливості його сільськогосподарського сектору та фінансової системи. Отримані результати стали основою для вдосконалення механізмів кредитування агропромислового комплексу, підвищення доступності фінансових ресурсів для сільськогосподарських виробників та мінімізації кредитних ризиків в умовах економічної нестабільності.