Economic efficiency pulse growth in Ukraine

Abstract

The study aimed to investigate the economic efficiency of buckwheat and oats cultivation in Ukraine for the period 2020–2024, incorporating production costs, yields, price changes, climate risks and the impact of state support. The regional coverage of the study included the northern, western, southern and eastern regions of Ukraine, including Chernihiv, Zhytomyr, Lviv, Mykolaiv, Odesa, Kirovohrad, Kherson and Zaporizhzhia, which provided a comprehensive analysis within different agro-climatic conditions. The research methodology was based on the analysis of official statistics from the State Statistics Service of Ukraine, the Ministry of Agrarian Policy and Food of Ukraine, case studies of farms, regulatory cost calculations, assessment of yields, price dynamics and profitability using economic and statistical analysis methods. The cost of key production inputs, including the cost of seeds, fertilisers, crop protection products, land lease, fuel and machinery, was addressed. The study determined that the average cost of growing buckwheat (16.9 thousand UAH/ha) was higher than that of oats (15.9 thousand UAH/ha), but due to the higher average selling price, buckwheat provided higher profitability (46.2% vs. 34.8%). The study found a significant impact of agricultural technologies and regional conditions on yields: buckwheat showed the best results in Chernihiv, Zhytomyr and Lviv regions, and oats in Mykolaiv, Odesa and Kirovohrad regions. Seasonal and average annual price fluctuations were summarised: in years of drought, buckwheat prices increased by 20–25% and oats by up to 12%, which compensated for crop losses. The role of government subsidy programmes, preferential lending and agri-insurance in increasing profitability by 10–15% in the medium term was analysed. Additionally, the efficiency of conventional and organic production models was investigated, considering premium pricing in the European Union markets. The results of the study can be used by farm managers, agro-consulting companies, and state and local authorities to make decisions on the choice of technological approaches, planning production strategies, cost optimisation and development of the export potential of niche crops.

Метою роботи було дослідити економічну ефективність вирощування гречки та вівса в Україні за період 2020–2024 років, з урахуванням виробничих витрат, урожайності, змін цін, кліматичних ризиків і впливу державної підтримки. Регіональне охоплення дослідження включало північні, західні, південні та східні області України – зокрема Чернігівську, Житомирську, Львівську, Миколаївську, Одеську, Кіровоградську, Херсонську та Запорізьку – що забезпечувало комплексний аналіз у межах різних агрокліматичних умов. Методологія дослідження базувалася на аналізі офіційних статистичних даних Державної служби статистики України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, кейс-аналізі господарств, нормативних розрахунках витрат, оцінці врожайності, динаміки цін та рівня рентабельності з використанням методів економічного та статистичного аналізу. Було проаналізовано собівартість основних виробничих елементів, зокрема витрат на насіння, добрива, засоби захисту рослин, оренду землі, паливо та техніку. Було визначено, що середня собівартість вирощування гречки (16,9 тис. грн/га) перевищувала відповідний показник для вівса (15,9 тис. грн/га), проте завдяки вищій середній ціні реалізації гречка забезпечувала вищу рентабельність (46,2 % проти 34,8 %). Було встановлено суттєвий вплив агротехнологій і регіональних умов на врожайність: гречка продемонструвала найкращі результати у Чернігівській, Житомирській та Львівській областях, а овес – у Миколаївській, Одеській та Кіровоградській областях. Було узагальнено сезонні та середньорічні коливання цін: у роки посух ціни на гречку зростали на 20–25 %, на овес – до 12 %, що компенсувало втрати врожаю. Було проаналізовано роль державних програм субсидування, пільгового кредитування і агрострахування у підвищенні рентабельності на 10–15 т% у середньостроковій перспективі. Додатково було досліджено ефективність традиційних та органічних моделей виробництва з урахуванням преміального ціноутворення на ринках Європейського Союзу. Результати дослідження можуть бути використані керівниками фермерських господарств, агроконсалтинговими компаніями, органами державної влади та місцевого самоврядування для прийняття рішень щодо вибору технологічних підходів, планування виробничих стратегій, оптимізації витрат і розвитку експортного потенціалу нішевих зернових культур.