The impact of digital platforms and artificial intelligence capabilities on product sales by small farms

Abstract

The aim of the study was to assess the impact of digital platforms and artificial intelligence technologies on the sales efficiency of agricultural products by small farming households in Kazakhstan, compared with the experience of Central Asian countries and global practices. The study was conducted from March 2023 to February 2025 in 14 regions of the Republic of Kazakhstan using a comprehensive methodology, including a stratified random sample, structured interviews with managers of 324 small farming households (with up to 10 employees and an annual turnover not exceeding 30 million tenge), and 27 expert interviews with representatives of 8 digital platforms (AgroSmart.kz, Egistic, DigiField, QazFarm, AgroMap, Agroplatforma.kz, Agro.kz, Farm.kz). ANOVA, regression, and correlation analysis were performed, as well as machine learning methods (Random Forest, XGBoost) used for developing a predictive model. Statistical data analysis showed that the introduction of digital tools enabled an average sales increase of 27.3% with a reduction in intermediary costs of 18.6%. The highest efficiency was demonstrated by households using a combination of local trading platforms (AgroSmart.kz, Agro.kz) and specialised demand forecasting services. Regional analysis revealed significant differences in the level of digitalisation: in southern regions (Turkestan, Zhetysu), 64.2% of farmers regularly used at least two digital sales channels, whereas in the northern regions (Kostanay, North Kazakhstan), this figure was only 38.7%. The predictive model developed using machine learning algorithms showed a forecasting accuracy for seasonal demand fluctuations of 87.4% when tested on historical data from 2018–2023. The pilot implementation of the developed recommendations in the activities of 23 small farming households resulted in an average revenue increase of 31.5% and a 43.2% reduction in time spent searching for buyers. The study proved the economic feasibility of introducing digital tools into the practice of small farming households in Kazakhstan, even with a limited digitalisation budget.

Метою дослідження була оцінка впливу цифрових платформ та технологій штучного інтелекту на ефективність збуту сільськогосподарської продукції малими фермерськими господарствами Казахстану порівняно з досвідом країн Центральної Азії та світовими практиками. Дослідження проводилося з березня 2023 року по лютий 2025 року в 14 областях Республіки Казахстан із застосуванням комплексної методології, що включає стратифіковану випадкову вибірку, структуровані інтерв'ю з керівниками 324 малих фермерських господарств (з чисельністю працівників до 10 осіб та річним оборотом не більше 30 млн теньге). платформ (AgroSmart.kz, Egistic, DigiField, QazFarm, AgroMap, Agroplatforma.kz, Agro.kz, Farm.kz). Проведено дисперсійний аналіз ANOVA, регресійний та кореляційний аналіз, а також застосовано методи машинного навчання (Random Forest, XGBoost) для розробки прогностичної моделі. Статистичний аналіз даних показав, що впровадження цифрових інструментів дозволило збільшити обсяги продажів у середньому на 27,3 % за скорочення витрат на посередників на 18,6 %. Найбільшу ефективність продемонстрували господарства, які використовують комбінацію локальних торгових платформ (AgroSmart.kz, Agro.kz) та спеціалізованих сервісів прогнозування попиту. Регіональний аналіз виявив суттєві відмінності в рівні цифровізації: у південних областях (Туркестанська, Жетисуська) 64,2 % фермерів регулярно використовували не менше двох цифрових каналів збуту, тоді як у північних (Костанайська, Північно-Казахстанська) цей показник становив лише 38,7 %. Розроблена з використанням алгоритмів машинного навчання прогностична модель продемонструвала точність передбачення сезонних коливань попиту 87,4 % під час тестування на історичних даних 2018–2023 років. Пілотне впровадження розроблених рекомендацій у діяльність 23 малих фермерських господарств дозволило досягти середнього зростання виручки на 31,5 % за скорочення часу на пошук покупців на 43,2 %. Дослідження довело економічну доцільність впровадження цифрових інструментів у практику малих фермерських господарств Казахстану навіть за обмеженого бюджету на цифровізацію.