Децентралізація як інструмент розвитку підприємництва в регіоні

Abstract

Вивчення територіальних громад як суб'єктів економічних відносин вітчизняними науковцями розпочалося відносно недавно. Водночас у західній науці накопичено значний доробок у дослідженні громад (community) як первинних осередків суспільства, де виникають основні соціально-економічні відносини. Зокрема, провідні фахівці [1,2,3] згадують дослідження лауреата Нобелівської премії з економіки Е. Остром про здатність громад до самоорганізації та ефективного управління суспільними ресурсами. Відзначається методологічний підхід Ж. Гербера до розгляду територіальних громад як публічних корпорацій, що самоорганізовані, базуються на праві власності та регулюються чіткою публічною політикою [3].

The study of territorial communities as subjects of economic relations by domestic scientists began relatively recently. At the same time, Western science has accumulated significant achievements in the study of communities as primary centers of society, where the main socio-economic relations arise. In particular, leading experts [1,2,3] mention the research of the Nobel Prize winner in economics E. Ostrom on the ability of communities to self-organize and effectively manage public resources. The methodological approach of J. Gerber to the consideration of territorial communities as public corporations that are self-organized, based on property rights and regulated by a clear public policy is noted [3].