|
Institutional Repository of Polissia National University >
Періодичні видання >
Наукові горизонти >
2025, т. 28, № 06 >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17411
|
Название: | Analysis of innovation potential of regional agroclusters |
Другие названия: | Аналіз інноваційного потенціалу регіональних агрокластерів |
Авторы: | Sadenova, A. Садєнова, А. Nurekenova, E. Нурекенова, Е. Kunyazov, Ye. Кунязов, Е. Suieubayeva, S. Суєубаєва, С. Madiyarova, K. Мадіярова, К. |
Ключевые слова: | digitalisation цифровізація state support державна підтримка cooperation кооперація investment інвестиції technology технології infrastructure інфраструктура |
Дата публикации: | 2025 |
Издатель: | Поліський національний університет |
Библиографическое описание: | Analysis of innovation potential of regional agroclusters / A. Sadenova, E. Nurekenova, Ye. Kunyazov [et al.] // Scientific Horizons. – 2025. – Vol. 28, No. 6. – P. 210–226. |
Аннотация: | The study analysed the key resources and conditions affecting the development of innovation activities in regional agroclusters. The study conducted a comprehensive analysis of the innovation potential of agroclusters, including the assessment of key factors such as human resources, research base, financial support, and technological infrastructure, using SWOT-analysis, index method and experts. The analysis revealed that the level of innovation potential of regional agroclusters was determined by the degree of interaction between enterprises, scientific institutions, and government structures. Funding of agro-industrial cluster in Kazakhstan was USD 2.5 bn, of which USD 0.8 bn was allocated for innovation, while in the Netherlands, USA (California and Iowa) these indicators were much greater, reaching USD 10–15 bn with innovation costs within USD 2.8–6.5 bn. For example, in Kazakhstan, a stable growth of agro-industrial complex by 3.6% per year has been observed since 2010, which contributed to an increase in labour productivity to USD 6.6 thsd per person – 30% greater than the indicators of Ukrainian farmers. The study found that the availability of specialised infrastructure (agrotechnoparks, technology transfer centres) contributed to accelerated innovation. The study also confirmed that the key barriers to innovative development of agroclusters included insufficient research and development funding, lack of qualified personnel, and weak cooperation between participants. For instance, the use of precision farming and artificial intelligence technologies can increase crop yields by 20% and reduce water use by 30%. In regions with active state support and access to investment, such as Kazakhstan, an increase in the number of start-ups and venture capital investments was observed. Based on the analysis, recommendations for developing the innovation potential of agroclusters were proposed, including the creation of incentive support measures, the development of educational programmes, and the introduction of digital platforms for technology exchange. The findings obtained can be used to develop strategies to support and stimulate innovation activity in regional agroclusters, which contributes to improving their competitiveness and efficiency. В рамках дослідження аналізуються ключові ресурси та умови, що впливають на розвиток інноваційної діяльності в регіональних агрокластерах. У дослідженні було проведено комплексний аналіз інноваційного потенціалу агрокластерів, що включає оцінку ключових факторів, таких як кадрові ресурси, науково-дослідна база, фінансова підтримка та технологічна інфраструктура з використанням SWOT-аналізу, індексного методу та експертів. Аналіз показав, що рівень інноваційного потенціалу регіональних агрокластерів визначається ступенем взаємодії між підприємствами, науковими установами та державними структурами. Фінансування агропромислового кластера в Казахстані становить 2,5 млрд доларів, з яких 0,8 млрд прямують на інновації, тоді як у Нідерландах, США (Каліфорнія та Айова) ці показники значно вищі, досягаючи 10–15 млрд доларів з інноваційними витратами від 2,8 до 6,5 млрд доларів. Наприклад, у Казахстані з 2010 року спостерігається стабільне зростання агропромислового комплексу на 3,6 % на рік, що сприяло збільшенню продуктивності праці до 6,6 тис. доларів на людину – на 30 % вище за показники українських фермерів. Встановлено, що наявність спеціалізованої інфраструктури (агротехнопарків, центрів трансферу технологій) сприятиме прискореному впровадженню інновацій. Дослідження також підтвердило, що ключовими бар'єрами для інноваційного розвитку агрокластерів є недостатнє фінансування науково-досліднних та дослідно-конструкторських робіт, нестача кваліфікованих кадрів та слабка кооперація між учасниками. Наприклад, використання технологій точного землеробства та штучного інтелекту може збільшити врожайність на 20 % та знизити використання води на 30 %. У регіонах з активною державною підтримкою та доступом до інвестицій, таких як Казахстан, спостерігається зростання кількості стартапів та венчурних інвестицій. На підставі проведеного аналізу запропоновано рекомендації щодо розвитку інноваційного потенціалу агрокластерів, включаючи створення стимулюючих заходів підтримки, розвиток освітніх програм та впровадження цифрових платформ для обміну технологіями. Отримані результати можуть бути використані для розробки стратегій підтримки та стимулювання інноваційної активності в регіональних агрокластерах, що сприяє підвищенню їхньої конкурентоспроможності та ефективності. |
URI: | http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/17411 |
ISSN: | 2663-2144 |
Располагается в коллекциях: | 2025, т. 28, № 06
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|