Analysis of the typological structure of forests in western Ukraine

Abstract

The aim of the study was to conduct an ecological and typological assessment of forest site conditions across eight administrative oblasts of western Ukraine and to identify regional differences in the proportions of trophotopes and stand types. The classification of forest types was carried out using the silvicultural-ecological scale of forest typology based on state forest inventory materials. Comparative analysis, typological grouping and statistical data processing were applied to determine the areas, proportions and structural features of forest types. The distribution of the area of land covered with forest vegetation across four soil fertility groups was analysed, which made it possible to identify the dominance of sugrud and grud site conditions in the mountainous parts of the region. It was established that the largest areas of sugruds were concentrated in Ivano-Frankivsk and Zakarpattia oblasts, whereas bor and subor complexes remained substantial in Volyn and Rivne oblasts. The number of delineated forest types ranged from 29 in Ternopil Oblast to 89 in Ivano-Frankivsk Oblast, reflecting the contrast of the region's natural conditions. The typological structure underof individual oblasts was detailed and the diversity of the Carpathian sector was demonstrated, where various variants of beech forests, sub-beech forests and suyalychnyk forest types predominated, indicating the combined effects of altitudinal zonation and moisture gradients. It was found that the Polissia sector was characterised by a concentration of areas in oak-pine subors and black alder sugruds, which formed a core of hydrological and biotic stability. It was generalised that the Podillia oblasts were typified by a simpler typological spectrum with the dominance of hornbeam and oak oakwoods, correlating with more homogeneous soil and climatic conditions. The practical value of the results was associated with their potential use by forestry enterprises and nature conservation institutions to substantiate measures for sustainable forest management, stand restoration and the zoning of recreational pressure.

Метою роботи було здійснити еколого-типологічну оцінку лісорослинних умов восьми адміністративних областей макрорегіону України та визначити регіональні відмінності у співвідношенні трофотопів і типів насаджень. Класифікацію типів лісу здійснено за лісівничо-екологічною шкалою лісової типології на основі матеріалів державного лісовпорядкування. Застосовано методи порівняльного аналізу, типологічного групування та статистичної обробки даних для визначення площ, співвідношень і структури типів лісу. Було проаналізовано розподіл площі вкритих лісовою рослинністю земель за чотирма групами багатства ґрунтів, що дозволило виявити домінування сугрудових і грудових умов у гірських частинах регіону. Було встановлено, що найбільші площі сугрудів зосереджені в Івано-Франківській і Закарпатській областях, тоді як у Волинській та Рівненській областях вагомими залишаються борові й суборові комплекси. Діапазон кількості виділених типів лісу коливався від 29 у Тернопільській до 89 в Івано-Франківській області, що відображає контрастність природних умов регіону. Було деталізовано типологічну структуру окремих областей і показано різноманітність у Карпатському секторі, де переважають різні варіанти бучин, субучин і суяличників, що відображає поєднання висотної поясності та зволоження. Було з'ясовано, що для Поліського сектору характерна концентрація площ у дубово-соснових суборах і чорновільхових сугрудах, які формують ядро гідрологічної та біотичної стабільності територій. Було узагальнено, що для Подільських областей типова простота типологічного спектра з домінуванням грабових і дубових дібров, що корелює з більш однорідними ґрунтово-кліматичними умовами. Практична цінність одержаних результатів полягає у можливості їх використання лісогосподарськими підприємствами та природоохоронними установами для обґрунтування заходів сталого ведення лісового господарства, відновлення насаджень і зонування рекреаційного навантаження.