Клінічні ознаки та гематологічні зміни у собак за ектопаразитарних дерматитів

Abstract

Ектопаразитарні захворювання значно поширені серед собак. Вони спричиняють дерматити різного ступеня важкості, які можуть ускладнюватися бактеріальними та грибковими інфекціями. Такі хвороби погіршують якість життя тварини та спричиняють значний дискомфорт власникам. Мета роботи – визначення ектопаразитарної фауни собак, характеристика клінічних ознак, загального статусу організму та критеріїв діагностики. Досліджували собак різних порід та вікових груп. Проводили клінічні, гематологічні, паразитологічні дослідження, статистичну обробку отриманого матеріалу. Кількість собак, хворих на дерматити паразитарного походження, становила 14 % від всіх пацієнтів у 2024 році. Основними захворюваннями були ктенідоцефальоз (39 %), отодектоз (26 %), триходектоз (19 %), саркоптоз (6 %), демодекоз (6 %), хейлетіоз (4 %). Клінічні ознаки за цих захворювань характеризувалися розвитком дерматитів з алопеціями неправильної форми. Процес супроводжувався свербежем, за винятком демодекозу. За деяких захворювань виявили характерні клінічні ознаки. Так, саркоптоз супроводжувався утворенням папул з рідким вмістом, від яких видно смужечки ходів, які прогризає збудник. Для хейлетіозу характерним є наявність у підшерсті дрібної лупи, яка нагадує борошно. За демодекозу формуються папули та пустули, які зливаються, але свербіж при цьому відсутній. Гематологічними дослідженнями встановлено зниження рівню гемоглобіну (окрім демодекозу), яке особливо виражене за саркоптозу, збільшення швидкості осідання еритроцитів, лейкоцитоз, який найяскравіше виражений за саркоптозу та демодекозу. В лейкоформулі виявлено еозинофілію, базофілію, паличкоядерний нейтрофільоз за усіх захворювань. За демодекозу та саркоптозу встановлено достовірну лімфоцитопенію. Такі зміни характеризують системну запальну відповідь і свідчать про те, що ектопаразитози є захворюваннями всього організму тварини. Найбільш яскраво зміни у гематологічних показниках виражені за саркоптозу, демодекозу та ктенідоцефальозу.

Ectoparasitic diseases are widespread among dogs. They cause dermatitis of varying severity, which can be complicated by bacterial and fungal infections. These diseases worsen the quality of life for the animal and cause significant discomfort to the owners. The aim of the study is to identify the ectoparasitic fauna of dogs, characterize clinical signs, general status of the organism, and diagnostic criteria. Dogs of different breeds and age groups were studied. Clinical, hematological, parasitological studies, and statistical processing of the obtained material were conducted. The number of dogs suffering from parasitic dermatitis accounted for 14 % of all patients in 2024. The main diseases were Ctenidocephalidosis (39 %), Otodectosis (26 %), Trichodectosis (19 %), Sarcoptosis (6 %), Demodicosis (6 %), and Cheyletiosis (4 %). Clinical signs of these diseases were characterized by the development of dermatitis with irregularly shaped alopecia. The process was accompanied by itching, except for Demodicosis. Some diseases revealed characteristic clinical signs. For example, Sarcoptosis was accompanied by the formation of papules with liquid content, from which visible burrows made by the pathogen could be seen. Cheyletiosis was characterized by the presence of fine dandruff in the undercoat, resembling flour. Demodicosis formed papules and pustules that merged, but itching was absent. Hematological studies revealed a decrease in hemoglobin levels (except for Demodicosis), which was especially pronounced in Sarcoptosis, an increase in erythrocyte sedimentation rate, leukocytosis, which was most pronounced in Sarcoptosis and Demodicosis. The leukocyte formula showed eosinophilia, basophilia, and band neutrophilia in all diseases. Significant lymphocytopenia was found in Demodicosis and Sarcoptosis. These changes characterize a systemic inflammatory response and indicate that ectoparasitoses are diseases of the entire organism of the animal. The most pronounced changes in hematological parameters were observed in Sarcoptosis, Demodicosis, and Ctenidocephalidosis.