Організаційно-економічні засади розвитку екологічного туризму

Abstract

Дисертацію присвячено розв'язанню проблем обґрунтування концептуального базису екологічного туризму, розробленню теоретикометодологічних і науково-практичних рекомендацій для формування організаційно-економічних засад розвитку екологічного туризму. Протистояння глобальним деструктивним процесам і забезпечення необхідного рівня економічного зростання, поєднуючи питання економічної, організаційної та екологічної ефективності є основою розвитку екологічного туризму. У теоретичній частині дослідження систематизовано науково-теоретичні засади та поглиблено зміст основних понять екотуристичної діяльності, а саме сформульовано авторський підхід до дефініцій екологічний туризм, екотуристичний продукт, туристичний продукт; розширено класифікацію напрямів та актуалізовано функції екотуризму; сформовано основні детермінанти розвиненості туристичного потенціалу; запропоновано принципи розвитку екологічного туризму в ринкових умовах. Організаційно-економічний механізм туристичної діяльності, як сукупність форм та методів, за допомогою яких здійснюється організація суспільного виробництва у сфері туристичного бізнесу, використано для забезпечення сприятливого середовища для розвитку екотуризму. Дослідження нормативно-правового регулювання екотуристичної діяльності надало можливість провести розмежування відповідальності державних органів у законодавчій та виконавчій діяльності туристичної галузі. Для управління господарською діяльністю у сфері туризму використовують нормативно-правову базу загального призначення та нормативно-правові акти, що відносяться до спеціального законодавства з питань регулювання туристичної діяльності. У вирішенні питань відповідності туристичних продуктів та наданих послуг значною є роль стандартизації, сертифікації та екологічного маркування комплексу туристичних послуг, оскільки нормативно підтверджені характеристики продукції викликають у споживача довіру до обраного товару чи послуги, мотивують до придбання, надають інформацію про переваги об'єкта щодо його впливу на стан довкілля та здоров'я людини. Представники державної влади, інвестори, туристи та місцеве населення є ключовими стейкголдерами у системі надання туристичних послуг, і тому вирішують, які товари та послуги повинні пропонуватися, тобто, вони формують потенційний попит. В економічних відносинах такі групи є «замовниками» товарів та «утримувачами» територій і об'єктів природнозаповідного фонду, вони є «клієнтами» екологічних дестинацій. Оскільки заповідні зони постачають товари та послуги на загальноконкурентному ринку, вони в економічному сенсі є підприємствами, що стикаються з комплексом клієнтів, які, можливо, захочуть витратити свої обмежені кошти в іншому місці. Тому варто просувати екотуристичний продукт з акцентом на унікальність його властивостей (ландшафти, флора, фауна, культура та традиції місцевого населення, продукти народних промислів та сувенірна продукція). Військова агресія РФ значно знівелювала сучасний стан та перспективи розвитку національного туристичного бізнесу: окрім призупинення діяльності підприємств туристичного сектору, була нанесена значна шкода довкіллю, об'єктам культури та інфраструктури від військових дій, відбулась вимушена міграція населення країни, прослідковуються руйнівні наслідки для економіки туризму. Туристичний продукт є специфічним товаром (точніше набором послуг), який має ряд особливостей: невіддільність туристичного продукту від джерела формування, тобто для того, щоб ним скористатися, спочатку треба доставити споживача до місця виробництва; неможливість зберігання туристичного продукту (через вплив сезонності, зміни ціни, умов харчування тощо); тісний взаємозв'язок між його складовими елементами; комплексність туристичних послуг, оскільки у своєму складі має матеріальні та нематеріальні послуги; вплив зі сторони зацікавлених осіб: клієнтів, підприємств супутніх галузей, органів влади тощо; невідчутність (неможливо побачити, спробувати, відчути при укладенні договору) та неможливість складувати туристичний продукт, а також використовувати декілька різних туристичних продуктів одночасно. Такі особливості слід враховувати під час розробки екотуристичного продукту, оскільки це специфічний комплексний продукт, що надається зазвичай у природному середовищі з врахуванням регіональних особливостей, місцевої культури, гастрономічних проявів і відрізняється дбайливим ставленням до навколишнього середовища. Оскільки обґрунтування фінансування будь-якого виду діяльності повинно передбачати економічний ефект, запропоновано методику розрахунку економічної ефективності екологічного туризму, яка дасть змогу передбачити результат діяльності екотуристичних дестинацій. Для розрахунку економічної ефективності туристичної діяльності запропоновано взяти суму відношення кількості потенційних туристів на середні витрати на послуги одноразового харчування, послуги розміщення, вхідні квитки на території об'єктів природнозаповідного фонду, екскурсійне обслуговування, сувеніри місцевого виробництва та інші витрати, що для туристичної дестинації є доходами, до витрат на облаштування туристичних локацій та інфраструктури по кожному туристичному об'єкту. Дохідна частина формується на основі фінансових потоків від наданих послуг. Основними елементами доходу є харчування, ночівля, екскурсійне обслуговування туристів, вхідна плата на території парків і заповідних зон. Додатково дестинація і територіальна громада може отримувати надходження від продажу сувенірів місцевого виробництва, оренди спорядження, кемпінгів, палаток, проведення майстер-класів, використання автостоянки, продажу харчових продуктів та інших груп товарів. Витратна частина включає формування фінансового бюджету для створення, облаштування та обслуговування туристичних локацій. Створення інфраструктури передбачає облаштування дрібних елементів інфраструктури та масштабних проектів. До дрібних елементів інфраструктури віднесено встановлення описових табличок (інформаційні стенди з QR-кодами, картами, туристичними стежками), формування туристичних інформаційних центрів з призначенням відповідальних осіб для проведення екскурсій, створення ремісничих центрів для виготовлення та продажу сувенірів. До масштабних стратегічних проектів слід віднести побудову готелів, ресторанів, екосадиб, інтерактивних музейних комплексів, локальних зооцентрів (вольєрів для утримання та догляду за лісовими звірями, контактних зоопарків, страусиних ферм). В аналітичній частині дослідження проаналізовано статистичні дані та показники національної туристичної діяльності суб'єктів господарювання; досліджено туристичні потоки та основні цілі приїзду іноземних та внутрішніх туристів; проаналізовано особливості туристичної діяльності на території північного регіону України, Житомирської області зокрема; актуалізовано цінності екологічного туризму. Використовуючи картографічний та аналітичний методи у дослідженні представлено території та об'єкти природнозаповідного фонду України та Житомирської області (заказники, національні природні парки, біосферні та природні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заповідні урочища, пам'ятки природи, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки та інші). На основі проведеного авторського анкетування досліджено особливості споживчого попиту потенційних екотуристів, а саме такі показники як щомісячний дохід на одного члена сім'ї, тривалість, регулярність та бюджет відпочинку на 1 особу, структура потреб потенційних туристів під час відпочинку та при виборі засобу розміщення, шляхи отримання інформації про туристичні продукти, а також сформовано авторську екскурсійну програму по об'єктам природно-заповідного фонду «Поліські «смарагди» Житомирщини». У межах авторських розвідок апробовано деякі локації для реалізації екологічного туризму у межах країни та виділено потенційні джерела доходу для заповідних територій. Здійснено перевірку гіпотез впливу за допомогою багатофакторної регресійної моделі методами відбору факторів Random forest. Сформовані дані анкети були закодовані, відцифровані і оброблені за допомогою програмного забезпечення RStudio. На основі багатофакторної моделі, що використовувалась як стратегія моделювання туристичних процесів для аналізу та пояснення впливу і тісноти взаємозв'язку досліджуваних явищ з використанням різних факторів, виявлено фактори, які мають найбільший вплив на досліджуване явище (проаналізовано тісноту зв'язку між приблизним щомісячним доходом на одного члена сім'ї та соціальним статусом; бюджетом відпочинку та умовами розміщення, віковими особливостями та пріоритетними видами туризму, важливістю дбайливого ставлення до навколишнього середовища та частотою відвідування об'єктів природно-заповідного фонду Житомирської області тощо). Об'єкти природно-заповідного фонду Житомирської області у порівнянні з іншими туристичними локаціями відвідуються з меншою частотою, оскільки інформація про можливість відвідування об'єктів не поширюється на достатньому рівні, а також відсутня зручна картографічна візуалізація природних дестинацій. Іншою причиною слабкого попиту є відсутність цікавих екскурсійних програм з елементами залучення до участі у колективних та індивідуальних анімаційних, інтерактивних, науково-пізнавальних заходів, низька якість покриття автомобільних шляхів, відсутність актуальної інформації про можливості харчування та відпочинку. З метою подальшого просування туристичного продукту запропоновано візуалізування маршрутів відвідування об'єктів природно-заповідного фонду за допомогою сучасних геоінформаційних систем. Регіональні тематичні інтерактивні карти, виконані засобами геоінформаційного картографування, нададуть можливість сучасним туристам зорієнтуватись на місцевості та у межах туристичної локації. У проєктній частині дослідження запропоновано рекомендації з удосконалення державної політики в галузі туризму, а також сформовано рекомендації для лісогосподарських підприємств, які у своєму підпорядкування мають найбільшу кількість територій та об'єктів природно-заповідного фонду: оновлення інформаційних стендів, використання QR-кодів з метою поширення додаткової інформації про пункти рекреації та туристичні локації, забезпечення можливості створення відгуків та завантаження світлин об'єктів, картографічного відображення дестинацій та автомобільних шляхів. У результаті використання методології функціонального моделювання і графічного опису процесів IDEF0 (Function Modeling) детально досліджено комплекс туристичних процесів з акцентом на ієрархічне представлення об'єктів. Під час аналізу структурно-функціональної моделі ідентифіковано проблемні ділянки функціонування системи екотуристичної діяльності, що дає змогу сформувати пропозиції щодо покращення організації діяльності екотуристичних об'єктів, забезпечуючої інфраструктури, норм законодавства, системи підготовки кваліфікованих кадрів тощо. Удосконалення стратегічного управління об'єктами екотуристичної діяльності передбачає комплекс заходів: на загально-національному рівні – створення і просування стратегії сталого розвитку всіх галузей діяльності; пропагування здорового способу життя, концепції продуманого споживання, екопросвітництва; удосконалення нормативно-правової бази діяльності суб'єктів туристичної діяльності; створення сприятливих умов для започаткування та розвитку малого бізнесу індустрії гостинності з врахуванням протиепідемічних заходів; на рівні підприємств туристичної діяльності – формування пропозиції туристичних маршрутів по об'єктам та територіям природно-заповідного фонду з відповідним екскурсійним супроводом; раціоналізація використання ресурсів; перехід до використання альтернативних джерел енергії; надання переваги використанню продукції місцевого та екологічного виробництва; на рівні місцевих громад – організація ремісничих майстерень для виготовлення сувенірної продукції; створення додаткових закладів харчування та розміщення; формування сервісів системи гостинності; забезпечення екопросвітницької роботи; на рівні споживачів – формування екологічної обізнаності населення; стимулювання раціоналізації споживання та використання ресурсів; мотивація шанобливого ставлення до навколишнього середовища та оточуючого соціуму; на рівні об'єктів екологічного туризму – збільшення площ та підвищення репрезентативності мережі природнозаповідного фонду для підвищення ефективності засобів захисту видів тваринного і рослинного світу; створення належної охорони природнозаповідних об'єктів (заказників, заповідних урочищ, пам'яток природи, інших територій природно-заповідного фонду), розташованих на землях землекористувачів; створення і відображення інформаційними ресурсами рекреаційних пунктів та маркованих екостежок з інформаційним та інфраструктурним наповненням. Незважаючи на критичний стан природних територій та інфраструктурних об'єктів внаслідок військових дій на території України, є потенційно привабливі локації та напрямки для організації туристичної діяльності. У перспективі очікується переорієнтація переліку об'єктів, привабливих для туристичної діяльності: окрім розвитку дестинацій мілітарі туризму, зростатиме попит на відвідування екологічно чистих природних територій з метою реабілітації та рекреації. Для забезпечення пропозиції різних варіантів екотуристичного продукту та можливості об'єднання об'єктів в туристичні маршрути по особистим побажанням туриста розроблено інтерактивну карту (геопортал) еколокацій Житомирського району. Геопортал відображає об'єкти природно-заповідного фонду, екологічні стежки, пункти рекреації, агро- та екосадиби на території Житомирської області з описом даних об'єктів, особливостями інфраструктури, координатами, контактними даними відповідальних осіб. Інфраструктура геопросторових даних такого інформаційного наповнення створює можливість потенційним споживачам більш детально ознайомитися з місцями відпочинку, самостійно спланувати туристичний маршрут та забезпечити активний розвиток туристичної сфери регіону в цілому. Налагодження системи надання послуг у сфері екотуристичної діяльності на виході дає інтегрований ефект, що в загальному сприяє створенню робочих місць, становленню малого бізнесу, зростанню економіки країни, розширенню міжнародних зв'язків. У свою чергу економічний ефект проявляється у формуванні і перерозподілі фінансових потоків в місцях здійснення екотуристичної діяльності, покращенні інвестиційної привабливості, сприянні розвитку супутніх сфер діяльності та інфраструктури туристичних об'єктів. Для вимірювання економічного впливу туризму в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду використовуються різні підходи: оцінка економічних вигід вимірюється вартістю усіх фінансових операцій, здійснюваних у процесі надання туристичних та супутніх послуг. Економічний ефект від туристичної діяльності вимірюється такими показниками, як валовий внутрішній продукт регіону, дохід від праці або кількість робочих місць, створених дестинацією тощо. Крім економічного ефекту виникає екологічний і соціальний ефект, який зазвичай передбачає екологічне просвітництво як для туристів, так і для місцевих жителів. Додаткові заходи з наповнення актуальною інформацією сайтів об'єктів екологічного туризму, ведення статистики відвідування, створення якісної інфраструктури з можливістю придбання продуктів харчування, сувенірної продукції, взяття в оренду спорядження, облаштування санвузлів, установки урн для сміття, сучасних інформаційних та інтерактивних стендів, проведення екскурсій, автентичних свят та тематичних заходів нададуть можливість створити комфортні умови для туристів та залучити нових споживачів екотуристичного продукту. Створення еколого-рекреаційного комплексу у межах міста сприятиме формуванню широкого спектру позитивних ефектів екологічного, соціального, економічного, патріотично-виховного, культурного, освітньо-наукового характеру і значення. Враховуючи нестачу комплексних об'єктів туристичнорекреаційного та культурно-освітнього характеру, які б формували привабливий імідж відповідної території, запропоновано створити унікальний природно-антропогенний об'єкт сфери туризму еколого-рекреаційного характеру, багатий біологічним та ландшафтним різноманіттям. Екологорекреаційний комплекс «Відродження» стане першим кроком до позиціонування м. Житомира та області як центру екологічного туризму, що дасть змогу сформувати унікальний регіональний бренд.

The dissertation is devoted to solving the problems of substantiating the conceptual basis of ecological tourism, developing theoretical-methodological and scientific-practical recommendations for the formation of organizational and economic foundations for the development of ecological tourism. Resistance to global destructive processes and ensuring the necessary level of economic growth, combining the issues of economic, organizational and environmental efficiency is the basis of the concept of the development of ecological tourism. In the theoretical part of the research, the theoretical principles have been systematized and the content of the main concepts of the field of ecotourism activity has been deepened, namely, the author's approach to the concepts of ecological tourism, ecotourism product, development of a tourist product has been formulated; the classification of destinations has been expanded and the functions of ecotourism have been updated; the main determinants of the development of the tourist potential have been formed; the principles of creating a favorable environment for the development of tourism have been proposed. Taking into account that the organizational and economic mechanism of tourism activity is a set of forms and methods that are used to organize social production in the field of recreation, the organizational and economic mechanism of creating a favorable environment for the development of tourism has been visualized. The study of regulatory and legal normalization of ecotourism activity provided an opportunity to delineate the responsibilities of state bodies in the legislative and executive activities of the tourism industry. The normative legal framework of general importance and normative legal acts relating to special legislation on the regulation of tourist activity are used to regulate economic activity in the field of tourism,. The role of standardization, certification and environmental labeling of a complex of tourist services is significant in solving issues of conformity of tourist products and provided services, since the consumer can familiarize himself with the available confirmed characteristics of the products, as well as learn the advantages of the labeling object in terms of its impact on the environment and health a person. The government, investors, tourists and the local population are key players in the tourism service delivery system and therefore they decide what goods and services should be offered and purchased with their money, i.e. they shape the potential demand. In economic terms, such groups are «customers» of goods and «keepers» of territories and objects of the nature reserve fund, they are «clients» of destinations. Protected areas provide goods and services in a perfectly competitive market, so their businesses, in an economic sense, are facing witha set of customers who may wish to spend their limited funds elsewhere. Therefore, it is worth promoting the ecotourism product with an emphasis on the uniqueness of its properties (landscapes, flora, fauna, culture and traditions of the local population, folk crafts and souvenir products). The military aggression of the Russian Federation significantly reduced the current state and prospects for the development of the national tourism business: in addition to the suspension of the activities of enterprises in the tourism sector, significant damage was caused to the environment, cultural objects and infrastructure from military actions, there was a forced migration of the population and devastating consequences for the tourism economy are being observed. A tourist product is a specific product (more precisely, a set of services) that has a number of features: the inseparability of the tourist product from the source of formation, that is, in order to use it, the consumer must first be delivered to the place of production; the impossibility of storing the tourist product (due to the influence of seasonality, price changes, food conditions, etc.); close relationship between its constituent elements; the complexity of tourist services, as it includes tangible and intangible services; influence on the part of interested parties: customers, enterprises of related industries, authorities, etc.; intangibility (it is impossible to see, try, feel while concluding a contract) and the impossibility of compiling a tourist product, as well as using several different tourist products at the same time. All of the abovementioned features should be taken into account while developing an ecotourism product, since it is a specific complex product that is usually provided in a natural environment, taking into account regional features, local culture, gastronomic manifestations, and is characterized by a careful attitude to the environment. Since the justification of financing any type of activity should provide an economic effect, a methodology for calculating the economic efficiency of ecological tourism is proposed. Calculating the economic efficiency of ecotourism activity will make it possible to predict the result of the activity of ecotourism destinations. To calculate the economic efficiency of tourist activity, it is proposed to take the sum of the ratio of the number of potential tourists to the average costs of one-time meals, accommodation services, entrance tickets to the territory of the nature reserve fund, excursion services, locally produced souvenirs and other costs for the tourist destination are incomes, to costs for arranging tourist locations and infrastructure for each tourist object. The revenue part is formed on the basis of financial flows from tourist services. The main elements of income are meals, overnight stays, excursion services, entrance fees to the territory of parks and protected areas. In addition, the destination or territorial community receives income from the sale of locally produced souvenirs, rental of equipment, camping, tents, conducting master classes, use of the parking lot, sale of food products and other groups of goods. The expenditure part includes the formation of a financial budget for the creation, arrangement and maintenance of tourist locations. The creation of infrastructure involves the arrangement of small infrastructure elements and largescale projects. Small infrastructure elements include the installation of descriptive signs (information stands with QR codes, maps, tourist trails), the formation of tourist information centers with the appointment of responsible persons for conducting tours, the creation of craft centers for the manufacture and sale of souvenirs. Large-scale strategic projects include the construction of hotels, restaurants, eco-homesteads, interactive museum complexes, local zoo centers (aviaries for growing pheasants, ducks, hares, red deer and other animals, contact zoos, ostrich farms). In the analytical part of the study, statistical data and indicators of tourism activity of business entities have been analyzed; tourist flows and the main purposes of the arrival of foreign and domestic tourists have been investigated; the peculiarities of tourist activity in the territory of the northern region of Ukraine, Zhytomyr region in particular, have been analyzed; the values of ecological tourism have been updated. The territories and objects of the nature reserve fund of Ukraine and Zhytomyr region have been visualized and formalized (reserves, national nature parks, regional landscape parks, biosphere and nature reserves, protected tracts, natural monuments, parks-monuments of horticultural art, botanical gardens, dendrological and zoological parks and others). On the basis of the author's questionnaire, the peculiarities of the consumer demand of potential ecotourists have been investigated, namely such indicators as monthly income per family member, duration, regularity and budget of vacation per person, the structure of the needs of potential tourists during vacation and while choosing a means of accommodation, ways obtaining information about tourist products, as well as creating an author's excursion program for the objects of the nature reserve fund «Poliski «emeralds» of Zhytomyr Region». As part of the author's explorations, some locations for the implementation of ecological tourism within the country have been tested and potential sources of income for protected areas w have been ere identified. Impact hypothesis testing has been carried out with the help of a multivariate regression model using Random forest factor selection methods. Formed questionnaire data were coded, digitized and processed using RStudio software. On the basis of a multifactorial model, which was used as a strategy for modeling tourist processes to analyze and explain the influence and closeness of the relationship of the studied phenomena using various factors, the factors that have the greatest influence on the studied phenomenon were identified (the closeness of the relationship between the approximate monthly income on one family member and social status; recreation budget and accommodation conditions, age characteristics and priority types of tourism, the importance of a careful attitude to the environment and the frequency of visiting objects of the nature reserve fund of Zhytomyr region, etc.). The objects of the nature reserve fund of Zhytomyr Region are in low demand, because information about the possibility of visiting the objects is not sufficiently distributed, and there is also a lack of convenient map visualization of natural destinations. Another reason for the weak demand is the lack of interesting excursion programs with elements of participation in collective and individual animation, interactive, scientific and educational events, the low quality of the road surface, the lack of up-to-date information about food and recreation opportunities. In order to promote the tourist product further, it is proposed to visualize the routes of visiting the objects of the nature reserve fund with the help of modern geo-information systems. Regional thematic interactive maps, made by using of geoinformation mapping tools, will enable modern tourists to orientate themselves on the terrain and within the tourist location. In the project part of the study, recommendations for improving state policy in the field of tourism have been proposed, and recommendations have been also made for forestry enterprises that have the largest number of territories and objects of the nature reserve under their control: updating information stands, using QR codes for the purpose of distribution additional information about recreation points and tourist locations, providing the ability to create reviews and upload photos of objects, map visualization to display the destination and road routes. With the help of the methodology of functional modeling and graphic description of IDEF0 (Function Modeling) processes, a complex of tourist processes have been formalized and described with an emphasis on the hierarchical representation of objects. In the detailed analysis of the structural-functional model, problematic areas of the functioning of the ecotourism activity system we have been re identified, what makes it possible to formulate proposals for improving the organization of the activities of ecotourism facilities, supporting infrastructure, legislative norms, the system of training qualified personnel, etc. The following proposals for improving the strategic management of ecotourism facilities are proposed: at the national level – creation and promotion of a strategy for the sustainable development of all branches of activity; promotion of a healthy lifestyle, the concept of thoughtful consumption, eco-enlightenment; improvement of the regulatory and legal framework for the activities of tourism entities; creating favorable conditions for starting and developing small businesses in the hospitality industry, taking into account anti-epidemic measures; at the level of tourism enterprises – formation of a proposal for tourist routes on the objects and territories of the nature reserve fund with appropriate excursion support; rationalization of the use of resources; transition to the use of alternative energy sources; giving preference to the use of local and environmentally friendly products; at the level of local communities – the organization of craft workshops for the production of souvenir products; creation of additional catering and accommodation facilities; formation of hospitality system services; provision of eco-educational work; at the level of consumers – formation of environmental awareness of the population; stimulation of rationalization of consumption and use of resources; motivation of a respectful attitude towards the environment and the surrounding society; at the level of ecological tourism facilities – growing the area and increasing the representativeness of the network of the nature reserve fund to increase the effectiveness of means of protection of animal and plant species; creation of proper protection of natureprotected objects (customers, protected tracts, natural monuments, other territories of the nature-protected fund) located on the land of land users; creation and display by information resources of recreational points and marked eco-trails with informational and infrastructural content. Despite the critical state of natural territories and infrastructure facilities as a result of military operations on the territory of Ukraine, there are potentially attractive locations and directions for organizing tourist activities. In the future, a reorientation of the list of objects attractive for tourist activity is expected: in addition to the development of military tourism destinations (the demand for which will increase rapidly by analogy with visiting the Exclusion Zone of the Chernobyl nuclear power plant), the demand will increase to visit ecologically clean natural areas for the purpose of rehabilitation and recreation. An interactive map (geoportal) of ecolocations of the Zhytomyr district has been developed to ensure the offer of various options of the ecotourism product and the possibility of combining objects into tourist routes according to the personal wishes of the tourist. The geoportal displays objects of the nature reserve fund, ecological trails, recreation points, agro- and eco-homesteads in the territory of Zhytomyr region with a description of these objects, features of the infrastructure, coordinates, and contact information of responsible persons. The infrastructure of geospatial data with such an information content creates an opportunity for potential consumers to familiarize themselves with vacation spots in more detail, to plan a tourist route independently and to ensure the active development of the tourism sphere of the region as a whole. Establishing a system of providing services in the field of ecotourism activities at the exit gives an integrated effect, what, in general, contributes to the creation of jobs, the establishment of small businesses, the growth of the country's economy, and the expansion of international relations. In turn, the economic effect is manifested in the formation and redistribution of financial flows in the places of ecotourism activities, improvement of investment attractiveness, promotion of development of related fields of activity and infrastructure of tourist facilities. Different approaches can be used to measure the economic impact of tourism within the territories and objects of the nature reserve fund. The assessment of economic benefits is measured by the cost of all financial transactions carried out in the process of providing tourist and related services. The impact can be measured by indicators such as the region's gross domestic product, labor income or the number of jobs created by the destination, etc. In addition to the economic impact, there is an ecological and social effect, which usually requires environmental education for both tourists and local residents. Additional measures to fill the sites of ecological tourism objects with relevant information, maintain visit statistics, create a quality infrastructure with the possibility of purchasing food products, souvenir products, renting equipment, equipping bathrooms, installing trash cans, modern informational and interactive stands, conducting excursions, authentic holidays and thematic events will provide an opportunity to create comfortable conditions for tourists and attract new consumers of ecotourism products, and the proposed formula for calculating the efficiency of tourist activity will help to attract financing for the arrangement of objects of ecotourism activity. The creation of an ecological and recreational complex within the city will contribute to the formation of a wide range of positive effects of an ecological, social, economic, cultural, patriotic-educational, educational-scientific nature and significance. Taking into account the lack of complex tourist-recreational and cultural-educational objects that would form an attractive image of the corresponding territory, it is proposed to create a unique natural object of ecological-recreational tourism, rich in biological and landscape diversity. The ecological and recreational complex «Renaissance» will be the first step towards positioning the city of Zhytomyr and the region as a center of ecological tourism, which will make it possible to form a unique regional brand.