Формування лексикографічної компетентності майбутніх аграрників на заняттях із ділової української мови: прикладний аспект

Abstract

Стаття присвячена актуальній проблемі формування лексикографічної компетентності майбутніх фахівців аграрної сфери української економіки під час вивчення дисципліни «Ділова українська мова». Спираючись на дослідження з мовознавства та лінгводидактики, автор звертає увагу на дефініції таких понять, як «лексикографічна компетентність», «напрями сучасної лексикографії», а також характеризує основні тенденції сучасного словникарства, зумовлені розвитком нових інформаційних технологій. Зазначено, що провідним засобом формування систематизованих лексикографічних знань і відповідних умінь і навичок здобувачів є галузеві та міжгалузеві термінологічні словники для агрономів та агроінженерів. Наведено приклади словників, авторами яких є мовознавці та провідні фахівці. Зміст статті підпорядкований поставленій меті дослідження – описати методику формування лексикографічної компетентності майбутніх бакалаврів-аграрників – і відповідним до неї завданням, які полягають у визначенні орієнтовного обсягу теоретичних знань з лексикографії, окресленні оптимальних традиційних та інноваційних методів аудиторної і самостійної роботи зі словниками. У рамках навчальних модулів із курсу ділової української мови запропоновано перелік тем, що передбачають вивчення лексикографічного матеріалу. Керуючись принципами наступності і перспективності, автор радить спиратися на раніше здобуті першокурсниками знання про словники, відповідні уміння і навички роботи з лексикографічними джерелами, а також використовувати міжпредметні зв'язки. Наголошено на поєднанні традиційних та інноваційних методів і прийомів навчання, контролю та самоконтролю сформованості у здобувачів лексикографічних умінь і навичок. Наведено приклади завдань, які ілюструють диференційований підхід до здобувачів, а також є ефективними у навчальному процесі. Представлені результати проведеного моніторингу констатують позитивну динаміку формування лексикографічної компетентності після впровадження авторської методики. У статті окреслено перспективи дослідження проблеми.

The article is devoted to the topical issue of forming lexicographic competence of future specialists in the agrarian sphere of the Ukrainian economy in the course of studying the discipline «Business Ukrainian». Based on the research in linguistics and linguodidactics, the author draws attention to the definitions of such concepts as «lexicographic competence», «trends in modern lexicography», and also characterises the main trends in modern dictionaries caused by the development of new information technologies. It is noted that the leading means of forming systematic lexicographic knowledge and relevant skills of students are sectoral and inter-sectoral terminological dictionaries for agronomists and agro-engineers. Examples of dictionaries authored by linguists and leading experts are given. The purpose of the article is to describe the methodology of forming lexicographic competence of future bachelors of agriculture, its corresponding tasks are to determine the approximate amount of theoretical knowledge in lexicography, to outline the optimal traditional and innovative methods of classroom and independent work with dictionaries. Within the framework of the Business Ukrainian course modules, a list of topics that involve the study of lexicographic material is proposed. Guided by the principles of continuity and perspective, the author advises to rely on the knowledge of dictionaries previously acquired by first-year students, the relevant skills and abilities to work with lexicographic sources, as well as to use interdisciplinary connections. The article emphasises the combination of traditional and innovative methods and techniques of teaching, control and self-control of students' lexicographic skills. Examples of tasks that illustrate a differentiated approach to students and are effective in the learning process are given. The results of the conducted monitoring show the positive dynamics of lexicographic competence formation after the implementation of the author's methodology. In conclusion, the article outlines the prospects for researching this issue.