Оцінка стресових реакцій та обґрунтування методів формування стресостійкості здобувачів вищої освіти в умовах стресогенних чинників освітнього середовища

Abstract

За умов воєнного стану вирішального значення набуває людський фактор, зокрема психологічна готовність та стійкість людини до стресогенних чинників. Здатність зберігати емоційну рівновагу, оперативно приймати обґрунтовані рішення, ефективно реагувати на непередбачувані події та діяти в умовах підвищеного ризику є ключовими чинниками безпеки, професійної ефективності та виживання як військовослужбовців, так і цивільного населення. У таких умовах особлива увага приділяється форму ванню адаптаційних навичок, стресостійкості та психоемоційної витривалості, що дозволяє підвищити здатність особистості до ефективного функціонування у складних і екстремальних ситуаціях. Психологічна адаптація здобувачів вищої освіти до освітнього середовища з елементами підготовки до надзвичайних та екстремальних ситуацій є важливим чинником забезпечення їхньої безпеки та ефективного навчання. Вона передбачає формування стресостійкості, розвиток емоційної саморегуляції та підвищення здатності адекватно реагувати на складні навчальні завдання та стресогенні чинники. Такі навички дозволяють здобувачам ефективніше справлятися з психоемо ційним навантаженням, підтримувати концентрацію уваги та приймати обґрунтовані рішення у непередбачуваних або складних ситуаціях. У статті висвітлено результати дослідження проявів стресових реакцій та формування стресостійкості здобувачів вищої освіти під час проходження навчального циклу базової загальновійськової підготовки (БЗВП) з акцентом на практичні вправи вогневої підготовки, яка є ключовим елементом дисципліни та спрямована на розвиток професійних навичок, концентрації уваги, швидкої реакції та здатності приймати рішення у стресогенних умовах. Проаналізовано вплив теоретичних занять, інтерактивних лекцій, практичних вправ у спеціалізованій аудиторії та ситуаційних кейсів на психоемоційний стан студентів. Визначено ключові фактори, що сприяють формуванню стресостійкості, та запропоновано ефективні методи психорегуляції, вклю чаючи дихальні вправи, поетапне ускладнення завдань, повторюваність дій та груповий аналіз результатів. Представлено узагальнені дані спостережень щодо особливостей психоемоційного реагування студентів під час виконання практичних завдань. Отримані результати можуть бути використані для оптимізації навчального процесу та підвищення психофізіологічної готовності здобувачів вищої освіти до стресогенних чинників освітнього середовища.

Under martial law, the human factor becomes crucial, particularly an individual's psychological readiness and resilience to stressors. The ability to maintain emotional balance, make sound decisions quickly, respond effectively to unforeseen events and act in high-risk situations are key factors in the safety, professional effectiveness and survival of both military personnel and the civilian population. In such conditions, particular attention is paid to developing adaptive skills, stress resilience and psycho-emotional endurance, which enhances an individual's ability to function effectively in complex and extreme situations. The psychological adaptation of higher education students to an educational environment incorporating elements of preparation for emergency and extreme situations is a crucial factor in ensuring their safety and effective learning. It involves building stress resilience, developing emotional self-regulation and enhancing the ability to respond appropriately to complex learning tasks and stressors. Such skills enable students to cope more effectively with psycho-emotional stress, maintain concentration and make informed decisions in unpredictable or complex situations. This article presents the findings of a study into the manifestations of stress reactions and the development of stress resilience among higher education students during the basic military training (BMT) course, with a focus on practical firearms training exercises, which are a key component of the discipline and are designed to develop professional skills, concentration, rapid reaction and the ability to make decisions under stressful conditions. The impact of theoretical classes, interactive lectures, practical exercises in a specialised classroom and situational case studies on the psycho-emotional state of students has been analysed. Key factors contributing to the development of stress resilience have been identified, and effective methods of psychoregulation have been proposed, including breathing exercises, the gradual increase in task difficulty, repetition of actions and group analysis of results. Generalised data from observations regarding the characteristics of students' psycho-emotional responses during the performance of practical tasks are presented. The findings can be used to optimise the educational process and enhance the psychophysiological readiness of higher education students to cope with stressors in the educational environment.