Епізоотологічні особливості та удосконалення профілактики лептоспірозу великої рогатої худоби в господарствах Житомирської області

Abstract

Дисертацію присвячено вивченню епізоотичної ситуації щодо лептоспірозу великої рогатої худоби в господарствах Житомирської області, розробці та удосконаленню методів діагностики, лікування та профілактики. Досліджена етіологічна структура протягом 1998 -2005 pp. і виявлено, що лептоспіроз у великої рогатої худоби спричиняють серогрупи: L. sejroe, L. grippotyphosae, L. hebdomadis, L. icterohaemorragiae, L. pomona, L. tarasovi, L. canicola. При цьому, у 2005 році, у 19,5% тварин лептоспіроз зумовлений одночасно двома серогрупами, зокрема L. sejroe та L. hebdomadis. Встановлено, що у стаціонарно неблагополучному господарстві у тварин відмічали схуднення, ураження очей (гнійні кон’юнктивіти, кератити, помутніння рогівки, сліпота), алопеції на тулубі, перегули у корів. У таких тварин відмічали достовірне (р < 0,001 - р < 0,05)зменшення гемоглобіну, еритроцитів (р < 0,01), зменшення альбумінів у протеїнограмі з 35,8±8% до 22,8±5,7% (р<0,01 - р<0,001), ACT з 3675±20,3 до 4575±639 нкат/л (р < 0,001 - р < 0,05), ГГТ з 275,24±18,4 до 332,3±17,8 нкат/л (р < 0,001 - р < 0,05). Також встановлена тенденція до збільшення гамаглобулінів з 32,9±0,7% до 49,7±4,8 %, зменшення вмісту каротину в залежності від рівня специфічних антитіл в РМА з 16,06±0,54 мкмоль/л до 10,99±0,9 мкмоль/л. У таких тварин титр специфічних антитіл у РМА був 1:100 та вище. У тварин, які протягом року серопозитивні в РМА в титрах 1:400 і вище, виявлено вогнищевий та розлитий лізис ниркових канальців у нирках, розвиток зернистого переродження у печінці. Показано, що для лікування лептоспіроносіїв великої рогатої худоби ефективним є 10%-ний розчин байтрилу в дозі 2,5 см3/100 кг та кефзол в дозі 1 г/100 кг маси тварини. Встановлено, що вакцинація поголів’я великої рогатої худоби вакциною з антигенами лептоспір сероваріанту Роїопіса зумовлює формування активного імунітету до 6 місяців.