Епізоотична ситуація щодо лейкозу великої рогатої худоби в господарствах Житомирської області, вдосконалення засобів діагностики та профілактики

Abstract

Проведено серологічний моніторинг та вивчена епізоотична ситуація щодо лейкозу великої рогатої худоби в Житомирській області. Встановлено, що захворювання поширене у 21 з 23 районів області. Благополучні щодо лейкозу – Новоград-Волинський та Баранівський райони. Визначена кількісна оцінка напруженості епізоотичної ситуації з лейкозу великої рогатої худоби у 2000–2007 рр. в розрізі районів. Розроблені картограми поширення лейкозу ВРХ у районах області. Встановлено, що комбіферон у дозах 10–50 тис. МО/см викликає пригнічення росту культури FLK і зумовлює деструкцію її клітин. Вивчення профілактичної дії комбіферону при експериментальному зараженні кролів засвідчило, що одноразового введення препарату в дозі 0,55Ч10 МО на 1 кг маси тіла недостатньо, щоб захистити організм тварин від персистенції вірусу лейкозу великої рогатої худоби. Комплексно вивчені клініко-гематологічні, імунологічні та патоморфологічні зміни у кролів, хворих на лейкоз. Модифікована методика визначення біологічної активності інтерферону у сироватці крові кролів та ВРХ і встановлені його рівні у здорових та інфікованих ВЛ ВРХ кролів. Вперше застосовано ізамбен при лейкозі великої рогатої худоби. Встановлена можливість його застосування з метою підвищення чутливості РІД при виявленні тварин з прихованим перебігом лейкозу. Модифікований множинний кореляційно-регресійний аналіз для математичного виявлення факторів, що затримують оздоровлення господарств від лейкозу ВРХ. Складені рівняння розвитку епізоотії, які дають можливість створювати прогноз розвитку епізоотичного процесу та плани оздоровлення господарств.