Моделі як механізм управління підприємництвом на сільських територіях

Abstract

У статті розглянуто моделі управління підприємництвом на сільських територіях, визначено роль підприємницької діяльності у досягненні економічних, екологічних, соціальних та інших ефектів і забезпеченні сталого розвитку сільських територій. Базовим чинником формування моделей управління підприємництвом є дотримання принципів їх формування на національному, регіональному рівнях, що запропоновані вітчизняними та зарубіжними науковцями, а також рівня і вектора розвитку національних соціально-економічних систем. Ураховуючи стан сучасного середовища функціонування підприємництва, запропоновано до застосування організаційну, процесну моделі та модель «відкритих інновацій». Сформовано модель узгодження інтересів під час управління підприємництвом, що переслідує цілі взаємоузгодженості інтересів та формування безконфліктного середовища.

В статье рассмотрены модели управления предпринимательством на сельских территориях, определена роль предпринимательской деятельности в достижении экономических, экологических, социальных и других эффектов и обеспечении устойчивого развития сельских территорий. Базовым фактором формирования моделей управления предпринимательством является соблюдение принципов их формирования на национальном, региональном уровнях, предложенных отечественными и зарубежными учеными, а также уровня и вектора развития национальных социально-экономических систем. Учитывая состояние современной среды функционирования предпринимательства, предложены к применению организационная, процессная модели и модель «открытых инноваций». Сформированная модель согласования интересов при управлении предпринимательством преследует цели согласованности интересов и формирования бесконфликтной среды.

The article studies models of business administration in rural areas and defines the role of entrepreneurship activity in achieving economic, environmental, social, and other effects and ensuring sustainable development of rural areas. Modern models of management of national socio-economic systems are mixed, which is determined first of all by the level of regulatory policy, prevailing forms of ownership, and development of industrial relations. In the process of research, the need to introduce a multifunctional approach in the territory management by business, as well as at the regional and national levels, is proved. Rural areas as a system include resource provision, a set of relations and managerial influences (system approach). Understanding of the specifics of requests for the satisfaction of participants in public relations separates their (rural areas) ability to interact with the natural environment and structures formed by human activity (functional approach). The mutual hierarchy and the subordination of individual elements are the basis of a structural approach in management. The ability of balanced functioning of all subsystems of the system of rural territories is the result of a process approach in ensuring their activities. Cooperation, partnership at all levels of business, state structures, and individuals create the basis of the immanent diffusion of forms of cooperation along with the evolutionary character of the understanding of the processes of holistic nature (integrity, unity, and interconnection) of processes. The basic factor for creating business management models is the observance of the principles of their formation at the national and regional levels, proposed by domestic and foreign scholars, as well as the level and vector of development of national socio-economic systems. Given the state of the current environment of the functioning of entrepreneurship, it is proposed to use organizational, process models and the model of «open innovation». The model of coordination of interests in the management of entrepreneurship has been formed, which pursues the objectives of coherence of interests and the formation of a non-conflict environment.