Обґрунтування показників якості та агрономічних вимог до смугового обробітку ґрунту

Abstract

Вибору раціональних параметрів та їх оптимізації стосовно агрегатів смугового обробітку ґрунту не приділено достатньої уваги. Особливо це стосується урахування кількісних значень якісних показників обробітку ґрунту, тому, необхідно розглядати одночасно декілька показників якості та використовувати узагальнений показник, що враховує відповідність стану обробленої смужки до агротехнічних вимог передпосівного обробітку. Найбільш характерною є залежність узагальненого показника якості смугового обробітку ґрунту від параметрів робочих органів, властивостей ґрунту і швидкісних режимів роботи агрегату. У статті обґрунтовано використання узагальненого показника якості смугового обробітку ґрунту на основі окремих показників з урахуванням їх вагомості та розроблено методики їх визначення, узагальнено агрономічні вимоги до технології смугового обробітку ґрунту. Якість смугового обробітку спочатку визначається візуальним оглядом обробленої смужки, при цьому звертається увага на рівномірність розміщення ґрунтових агрегатів, загальний стан стерні та рослинні рештки. Глибина обробітку визначається за допомогою твердоміра Рев’якіна або мірного штока. Поперечну нерівність поверхні смужки визначають методом видовження шнура при копіюванні рельєфу ґрунту або за допомогою профілювання висоти гребенів та глибини борозен. Грудкуватість визначається накладанням на поверхню обробленої смужки прямокутної облікової рамки площею 0,24 м2 (40×60 см), із комірками розміром 50×25 мм. Робочі органи агрегатів для смугового обробітку повинні рівномірно обробляти ґрунт на глибину насіннєвого ложе, не забиватися ґрунтом та рослинними рештками. Дотримання агротехнічних вимог при смуговому обробітку ґрунту забезпечить можливість виконання глибокого рівномірного рихлення із внесенням добрив, формування якісного насіннєвого ложа та подальшого посіву сільськогосподарських культур.

The choice of rational parameters and their optimization with respect to aggregates of strip processing has not been paid enough attention. This is especially true of the quantitative values of the quality parameters of soil cultivation, therefore, it is necessary to consider several quality indicators simultaneously and use a generalized indicator that takes into account the correspondence of the condition of the treated strip to the agrotechnical requirements of the presowing treatment. The most characteristic is the dependence of the generalized index of the quality of strip processing on the parameters of working organs, soil properties and high-speed operation modes of the unit. The article substantiates the use of the generalized quality indicator of strip processing on the basis of individual indicators, taking into account their importance and developed methods for their determination, generalized agronomic requirements for technology of strip processing of soil. The quality of strip processing is first determined by visual inspection of the treated strip, paying attention to the uniformity of placement of soil aggregates, the general condition of stubble and plant residues. The depth of processing is determined using a Revyakin hardness tester or a measuring rod. The transverse unevenness of the surface of the strip is determined by the method of lengthening the cord when copying the relief of the soil or by profiling the height of the ridges and the depth of the furrows. Tubbiness is determined by superimposing a rectangular accounting frame with an area of 0,24 m2 (40 × 60 cm), with cells measuring 50 × 25 mm, to the surface of the treated strip. The working organs of the machines for strip processing should evenly process the soil to the depth of the seedbed, and not clog the soil and plant residues. Compliance with agrotechnical requirements for strip processing will ensure the possibility of performing a deep, uniform loosening with the application of fertilizers, the formation of a quality seedbed and further planting of crops.

Выбору рациональных параметров и их оптимизации относительно агрегатов полосового обработки не уделено достаточного внимания. Особенно это касается учета количественных значений качественных показателей обработки почвы, поэтому, необходимо рассматривать одновременно несколько показателей качества и использовать обобщенный показатель, учитывающий соответствие состояния обработанной полоски к агротехническим требованиям предпосевной обработки. Наиболее характерна зависимость обобщенного показателя качества полосной обработки от параметров рабочих органов, свойств почвы и скоростных режимов работы агрегата. В статье обосновано использование обобщенного показателя качества полосной обработки на основе отдельных показателей с учетом их значимости и разработаны методики их определения, обобщенны агрономические требования к технологии полосной обработки почвы. Качество полосной обработки сначала определяется визуальным осмотром обработанной полоски, при этом обращается внимание на равномерность размещения грунтовых агрегатов, общее состояние стерни и растительных остатков. Глубина обработки определяется с помощью твердомера Ревьякина или мерного штока. Поперечную неровность поверхности полоски определяют методом удлинения шнура при копировании рельефа почвы или с помощью профилирования высоты гребней и глубины борозд. Бугорчатость определяется наложением на поверхность обработанной полоски прямоугольной учетной рамки площадью 0,24 м2 (40 × 60 см), с ячейками размером 50 × 25 мм. Рабочие органы агрегатов для полосной обработки должны равномерно обрабатывать почву на глубину семенного ложе, а не забиваться почвой и растительными остатками. Соблюдение агротехнических требований при полосной обработке обеспечит возможность выполнения глубокого равномерного рыхления с внесением удобрений, формирование качественного семенного ложа и дальнейшего посева сельскохозяйственных культур.