Формування пріоритетів екологічної політики України в умовах воєнної агресії

Abstract

В дослідженні доведено, що в умовах воєнної агресії екологічна політика держави стикається з цілим рядом екологічних проблем і ризиків, тому потрібна модернізація механізмів публічного адміністрування в напряму посилення ступеня відповідальності органів публічної влади, приватного сектору та інститутів громадянського суспільства за природокористування. Зроблено акценти на Концепції сталого розвитку, яка передбачає такий розвиток суспільства, за якого вплив на навколишнє середовище залишається в межах господарської ємності біосфери, при цьому не порушуються природні засади для відтворення. Обґрунтовано, що при розробці та удосконаленні вітчизняної екологічної політики важливим є орієнтування на кращі європейські практики реалізації екологічною політики.

The study proved that in the conditions of military aggression, the environmental policy of the state faces a number of environmental problems and risks, therefore, the modernization of public administration mechanisms is needed in the direction of increasing the degree of responsibility of public authorities, the private sector, and civil society institutions for environmental management. Emphasis is placed on the concept of sustainable development, which envisages the development of society in which the impact on the environment remains within the economic capacity of the biosphere, while the natural foundations for reproduction are not violated. It is substantiated that when developing and improving domestic environmental policy, it is important to focus on the best European practices of implementing environmental policy.