Сучасний стан популяції Рисі Євразійської (Eurasian Lynx) в Україні

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню поширення популяції рисі євразійської у межах України, використовучи літературні джерела та собисті спостереженя, фотопастки тощо. Сьогодні рись євразійська все ще існує в природі. На основі її широкої поширеності та стабільної оцінки у північній частині Європи рись було віднесено до категорії «найменшої стурбованості». В Європі та на більшій частині Азії деякі популяції все ще вважаються «критично зникаючими» або «зникаючими». В ході роботи оцінено поточні методи реєстрації рисі, продемонструвано можливі ідентифікації територіальних і нетериторіальних хижаків в польових умовах і надано дані про поточний стан популяції рисі в Українському Поліссі. В даний час це питання втрачає актуальність через наявність близько 12 самок на території українського Полісся, які брали участь у розмноженні. Проте для популяції цього виду в Поліссі необхідний постійний моніторинг, оскільки вона залишається найменш чисельною та найбільш проблемною з точки зору охорони.

The qualification work is devoted to the study of the distribution of the Eurasian lynx population within Ukraine, using literary sources and personal observations, photo traps, etc. Today, the Eurasian lynx still exists in nature. Based on its widespread distribution and stable assessment in northern Europe, the lynx has been classified as “Least Concern”. In Europe and much of Asia, some populations are still considered “critically endangered” or “endangered”. In the course of the work, we evaluated current methods of lynx registration, demonstrated possible identification of territorial and non-territorial predators in the field, and provided data on the current state of the lynx population in Ukrainian Polissya. Currently, this issue is losing its relevance due to the presence of about 12 females in the Ukrainian Polissya that participated in breeding. However, constant monitoring is necessary for the population of this species in Polissia, as it remains the smallest and most problematic in terms of conservation.